Зоя Красовська

Оновлено: 24.01.2020

Курси: цифрова журналістика, медіакритика, ідеї в соціальних медіях

Жартую, що найважче мені відповідати на питання «Звідки ти?». Бо народилася в Запоріжжі, професійно формувалася у Дніпрі, а тепер живу і працюю у Львові, який давно і ніжно люблю.

Працювати у медіа почала в 2008 році у рідному Запоріжжі. Першою серйозною роботою була новинна редакція муніципального телеканалу. Через півтора роки переїхала до Дніпра, де провела насичених вісім років. Працювала у місцевих медіа та громадських проєктах. Під час Майдану була співзасновницею проєкту FreeDnipro.tv та редагувала інформаційний бюлетень «Хроніка поточних подій. Дніпропетровськ». Обидва проєкти згодом почали висвітлювали події війни на Сході та діяльність волонтерів. З 2015 року стала регіональною представницею ІМІ у Дніпрі, а також почала співпрацю з моніторинговими проєктами «Детектор медіа».

У 2016 році переїхала до Львова, певний час працювала журналісткою видання «Твоє місто». З кінця 2016 року — постійна авторка моніторингів щоденних теленовин для «Детектор медіа».

Пишаюся участю у дослідженнях ІМІ:

Долучилася до створення онлайн-курсу та посібника «Новинна грамотність», який випустив «Детектор медіа».

Входжу до складу журі премії «Високі стандарти журналістики».

e-mail: zkrasovska@ucu.edu.ua || Facebook


Цифрова журналістика

Цей курс вчить студентів працювати у темпі сучасних онлайн-видань, вміти вишуковувати головне у шаленому потоці інформації та відсікати зайве, подаючи новини. Окремим модулем курсу є «Журналістика даних»: студенти вчаться розуміти дані, бачити їх довкола себе, підкріплювати ними свої аналітичні матеріали та створювати візуалізації.

Медіакритика

Цей курс дозволяє студентам подивитися на свою щоденну роботу під новим ракурсом. Медіакритика є самостійним жанром практичної і наукової журналістики, вона впливає на саморегуляцію медіа, напрацьовує методичні рекомендації для журналістів щодо дотримання етики та професійних стандартів. У сфері медіакритики народжуються та розвиваються дискусії щодо шляхів вирішення етичних дилем у професійній роботі журналістів. Тому ця дисципліна допоможе студентам закріпити свої ціннісні орієнтири у професії та ознайомитися з потенційними напрямами подальшого професійного розвитку.

Ідеї в соціальних медіях (вибірковий курс)

Більшість інформації приходить до нас через соціальні мережі. Соцмережі стають як джерелом інформації, так і платформою для поширення журналістських матеріалів, середовищем циркуляції ідей. Дослідження та усвідомлення такого взаємовпливу допоможе журналістам краще орієнтуватися у сучасних технологіях поширення контенту, планувати роботу редакції з врахуванням цих особливостей.

Всюди свій :: Стрий

Оновлено: 24.01.2020

Малі міста України не менш цікаві за великі. І їх варто досліджувати! 

Цього року під час курсу телеформатів з Омеляном Ощудляком новостворений продакшн “ГагаРед” у складі Ельзари Галімової, Тетяни Вдовиченко, Анни Дев’ятко, Назара Салабана, Наталії Кіндратів та Оксани Сенів створили телепрограму “Всюди свій” і поїхали досліджувати малі міста Львівщини.

Учасник шоу має дотримуватись 4 правил: він не знає, в якому місці опиниться, у нього є 4 завдання, які треба виконати, 180 хвилин на все і при цьому не можна користуватись телефоном.

Юліана Космірак

Оновлено: 15.01.2020

Надвірна

Освіта: Національний Університет Львівська Політехніка

Мені 21 рік, я навчалась на спеціальності «міжнародна інформація».

Вважаю себе відкритою та комунікабельною людиною. Обожнюю дивитись фільми та читати книги – детективного жанру. Мрію стати першокласним ідейним спеціалістом у сфері журналістики.

 

Ірина Пельц

Оновлено: 15.01.2020

с. Сільце, Тернопільська область

Освіта: КНУ ім. Тараса Шевченка

Народилася в селі Сільце на Тернопільщині. Освіту бакалавра здобувала в Інституті Журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Стажувалася на “Радіо Свобода”, писала для Delo.ua та Ukraїner.

Найбільше люблю розповідати про людей, подорожувати і фотографувати. Все життя провела б за цими заняттями, тим більше вони легко поєднуються :)
Подобається художній репортаж та соціальна тематика.

Кажуть, я втекла з міста можливостей, Києва, але знаю, що можливості – це лише відмовки, бо успіху можна досягти всюди, якщо працювати над собою. Щаслива, бо попри страх перед співбесідою та вступними іспитами здійснила свою мрію і вступила в УКУ

Таїсія Семенова

Оновлено: 10.01.2020

Київ

Освіта: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут журналістики

«Завжди потрапляєш туди, де люди такі ж від’їхавші й дикі, як ти сам», — так писав батько гонзо-журналістики Гантер Томсон. Зі своєю вродженою допитливістю та бажанням жити НЕ нудно не бачу іншої професії, у якій я могла би опинитися. Щоб кожного дня – нові люди, події, закони-революції-соціальні деформації/трансформації.

Народилась і виросла в Києві, закінчила Інститут журналістики КНУ ім. Т.Шевченка. На щастя, прогулювала пари із користю, тому маю різний досвід роботи: екзекуторки на телеканалі СТБ (герої реаліті-шоу часто плачуть в кадрі і хтось провокує їх це робити, так от – колись це була я); підставки для мікрофону в грузинський інформаційній агенції (навіть не питайте, як я там опинилась); і врешті доросла до журналістки у «Дзеркалі Тижня». Щодо тем, які я висвітлюю, то наразі «мочу лапки» в усьому від міжнародки до гендерної нерівності та міського лайфстайлу. Чим би я не займалася, я завжди прагну в усьому дійти до самої суті.

У вільний час (ха-ха) читаю щось розумне типу Ювала Харарі, слухаю cloud rap чи нескінченні ted talks, дивлюсь Тарантіно і обговорюю з друзями, чому Гай Річі до нього не дотягує. Вмію подорожувати за копійки: цією зимою провела два тижні відпустки у нереально дорогому Стокгольмі й витратила менше трьохсот євро включно з перельотом і проживанням, при цьому тусувалася на повну.

Прагну впливати на світ і світоглядну модель окремих людей. Своєю метою вважаю супротив обивательщині.

Ольга Бовкун

Оновлено: 22.01.2020

Київ

Освіта: КНУ імені Тараса Шевченка

Мені 21. Виросла в славному місті Києві. Люблю людей, робити щирі компліменти, спілкування, хороші новини і гостей вдома.

Журналістикою почала цікавитись ще в школі.

За освітою гідролог.

Серед інтересів знаходжу історію, географію, урбаністику, екологію, подорожі, sustainable fashion.

Стажувалась на двох українських каналах, спілкувалась з багатьма медіа і вирішила, що потрібно щось нове.

Олексій Мацкевич

Оновлено: 24.01.2020

Вінниця

Освіта: Донецький національний університет імені Василя Стуса

Це лише на перший погляд література, живопис та спорт – непоєднувані речі. Проте вони зуміли вжитись у мені. Останні три роки я працював спортивним кореспондентом. Здається, зараз випадає найкраща можливість, аби розширити свій кругозір та збагатити арсенал навичок, спробувавши себе в чомусь іншому.

Минулого літа я зіштовхнувся з думкою деяких людей, що розум – це одна з вад. Тому сенс життя для мене – постійний саморозвиток і рух вперед. Наприклад, навчитись прислухатись до оточуючих.

Улюблений напрямок мистецтва – модернізм.

Олександр Бабенко

Оновлено: 10.01.2020

Харків

Освіта: Український Католицький Університет, бакалавр історії

21 рік тому я з’явився.
15 років тому я пішов в школу.
13 років тому я побачив гру Зінедіна Зідана в його останньому матчі на Чемпіонаті Світу й закохався в футбол. Схоже, що назавжди.
12 років тому я почав купляти журнал «Футбол» й не перестав багато років.
11 років тому я потрапив в гуманітарну гімназію, де мені допомогли полюбити світову, українську та російську літературу. Також, допомогли полюбити художнє мистецтво та кіномистецтво.
8 років тому я почав купляти журнали — National Geographic та Classic Rock. В них я побачив, якою дивовижною може бути журналістика. Досі пам’ятаю як майстерно було взято інтерв’ю в Слеша (екс-гітариста Gun`s n Roses)
7 років тому в цій самій школі я пішов на курси журналістики й зрозумів, що мені це подобається, що це моє й що це мені цікаво.
6 років тому журналістка INSIDER, яка викладала в цій школі журналістики сказала, що розумно йти на журналіста отримавши гуманітарну базу. Гуманітарною базою була обрана історія. Історія й географія це галузі, які я найбільше любив в школі.
4 роки тому я дізнався про Український Католицький Університет й Школу Журналістики й прийняв рішення, що потрібно поїхати й вивчити мову своєї країни й її історію. В мене це більш менш успішно вийшло. У Львові я зустрів неймовірних людей, викладачів, яких хочеться слухати й страх Католицького в Українському Університеті мене більше не лякає.
3 роки тому я почав досліджувати фанатський рух й його участь в війні на сході України, цей пласт роботи, яким я займався до дипломної, включно був найбільш цікавим в моєму університетському навчанні.
2 роки тому поїхав, вперше, в Європу практично не витрачаючи грошей й відчув весь кайф автостопу та каучсерфінгу.
1 рік тому зацікавився написанням сценаріїв, мрію одного дня написати сценарій, який буде хоча б в половину таким геніальним як сценарій «Три білборди на кордоні штата Ебінгтон».
0 років тому я поступив в Школу Журналістики.
Чому це хронологія подій? Ну, я ж історик поки що.
Інтереси: футбол, подорожі, кіно, сценарне мистецтво, фестивалі. автостоп, каучсерфінг, настільні ігри, кіберспорт, рок, батл-реп.

Марія Боровська

Оновлено: 10.01.2020

с. Старі Кривотули 

Освіта: Uniwersytet Rzeszowski

Велика мрійниця, люблю подорожувати, маю багато друзів.

Журналістикою захопилася на невеличкій телестудії “Апостол” в Івано-Франківську. Там була журналістом-фрілансером у передачах “Знаки часу” та “Жива віра”. Спробувала себе також і як помічник режисера у фільмах “Засуджена” та “Евакуйовані назавжди”.

Вивчала філософію та релігієзнавство. Хочу стати релігійним журналістом.

7 нових різдвяних поезій 2020 року

Оновлено: 10.01.2020

Хорошою традицією Школи журналістики УКУ є різдвяні поезії. Щороку наші студенти і студентки декламують та записують різдвяні вірші, завдяки яким ми можемо переосмислювати сенси Різдва.

 

Юрій Андрухович :: Ієронім Босх ХХ

Над віршем працювали Таїсія Семенова та Олексій Мацкевич

Юрій Андрухович :: Ієронім Босх ХХ :: читає Таїсія Семенова

Головна святкова традиція Школи журналістики УКУ — #різдвяні_поезії.Розпочинаємо новий цикл з вірша Юрія Андруховича, який читає Thaisa Semenova. Над відео працював Alex Matskevych.Ієронім Босх ХХНаші святочні пориви — палкі та вознеслі,Ніби й не нам волокти цю планиду грузьку.Далі, все далі від нас рибалки і теслі,Тільки предвічні сліди на воді та піску.Годі рибалити, браття — глибини стемніли:Риба з морів у бляшанки тісні запливла.Наші обійми схололи, обличчя змарнілиВ холоді надто блискучих будівель зі скла.Між синтетичних ялинок шукаємо віху:Як розпізнати майбутнє, о куле скляна?Акумулятор для німба — винахід віку,На видноколі — вогнетривка купина.Щось ми згубили? а може, знайшли на розпутті,Тут, в епіцентрі іржавих дротів та епох.З тихим благанням дивиться в очі майбутніНаш до ялинки підвішений крихітка-бог…Веселих свят! Далі буде!

Gepostet von Школа журналістики УКУ am Mittwoch, 1. Januar 2020

 

Юлія Мусаковська :: Вечеря

Над віршем працювати Юліана Космірак та Олександр Бабенко

Юлія Мусаковська :: Вечеря :: читає Юліана Космірак

Наші #різдвяні_поезії тривають! І на черзі вірш Julia Musakovska, який читає Yuliana Kosmirak. ***Вечеря – пісна. Приглушено ложки стукають об тарелі.В господині болять коліна,перед очима танцюють змійки.Пропливають за вікнами хмари, як велетенські форелі.Але за ними стежать хіба що дітичи мрійники.Дванадцять страв – як стільки ж спробзі собою порозумітись.Господиня сидить із краєчку столу, ближче до виходу,ближче до кухні. На столі немає живого місця.Гості їдять, бо годиться. Аж забувають, що треба дихати.Всі в колі, всі не схожі на себе:тихі причесані діти,чоловіки в тісних сорочках, що горло гризуть хортами,жінки з тонкими губами,яких одразу і не помітиш,з важкими ладанками та очима від свіч розталими.За хвилю постукають, рій голосів розітне повітря у хаті,колядою вибілить стелю, шибки, стіни –хто як уміє.Господиня схлипує. Дідух руки розпростує шерехаті."Це є тіло моє, це є кров моя."І часник -як вирвані зуби змія….Над відео працював Oleksandr Babenko. Далі буде!…Юрій Андрухович :: Ієронім Босх ХХ ▶ https://bit.ly/2QfLTIk

Gepostet von Школа журналістики УКУ am Donnerstag, 2. Januar 2020

 

Андрэй Хадановіч :: Шчодры вечар 

Над віршем працювали Марія Боровська та Богдан Звоник

Андрей Хадановіч :: Шчодры вечар :: читають Марія Боровська та Богдан Звоник

З кожною новою різдвяною поезією Різдво стає все ближчим. І на черзі вірш білоруського поета Andrej Khadanovich, який читають Mariia Borovska та Bohdan Zvonyk. Шчодры вечарВечар на мытні. Католікі п'юць заварку.На ўкраінскай, вядома, сідають їсти.На беларускай, магчыма, кульнулі чарку.Добра ім, бульбашам, яны атэісты.Сьнег на заставах такі ж, як у Вільні й Рызе.Зорнае неба гоніць думкі аб хлебе.У Эўразьвязе эканамічны крызыс:эканомяць сьвятло – і зоркі відаць лепей.Трое бадзягаў. Два зь візамі, трэці бязь візы.Твары такія, што можна крычаць: “горка!”Кажуць, па Эўраньюс выступалі ганцы зь Пізы,быццам на ўсход ад шэнгену гарыць зорка.Пэнсыянэр-фальксваген – нібы вярблюд аднагорбы.Фатаробат кіроўцы вядомы мясцовым уладам.На рухомую стужку складаюць свае торбы.На маніторы ў мытніцы: золата, сьмірна, ладан.Першы з пакетам прэзэнтаў. На пакеце багоўка.Ясна, што зь беластоцкага супэрмаркету. Пагаварым-с?Пан Бальтазарскі Караль, дзе ваша страхоўка?Мэта паездкі?Пішыце “зорны турызм”.Вы, Мэльхіёрас Валхваўскас, пачаму безвізы? Па ксэраксе?! Групавой?!! Трохгадовае даўніны?!!!Хто падпісаў дазвол? Генэрал-лейтэнант Анубіс?Так, харэ выдурняцца. Ну вы й зьвіздуны!Раптам: “Здароў, Касьпяровіч! Зямляк. З-пад Валожына.На Каляды дадому – у нашым стылі!”Тут здараецца цуд, хоць і не паложана:ўсіх траіх – нават лабаса – прапусьцілі.Ражджаство ў Беларусі? Будуць прыгоды на сраку вам –падарунак для мага. (Валхва? Караля? Зьвіздуна?)Недзе над Ракавамвернікам і абыякавым,нібы зорка зь ялінкі, сьвеціць яна….Попередні #різдвяні_поезії:❄ Юлія Мусаковська :: Вечеря ▶ https://bit.ly/39CyGkf…❄ Юрій Андрухович :: Ієронім Босх ХХ ▶ https://bit.ly/2QfLTIk

Gepostet von Школа журналістики УКУ am Freitag, 3. Januar 2020

 

Галина Крук :: Сумний святий вечір

Над віршем працювати Катерина Полівчак, Інна Волоська, Ірина Пельц

Галина Крук :: Сумний святий вечір :: читає Інна Волоська

Наш тиждень різдвяних поезій триває ✨ На черзі вірш Halyna Kruk, над яким працювали Інна Волоська, Ira Pelts та Катя Полівчак:⠀Сумний святий вечір⠀посадила під дерево сина -будуй, сину, дім, поки малий,поки ще не наламав дрівось воно – наше родинне вогнищея так втомилася підкидати у нього хмизось воно – наше мовчання-золото,бери, скільки хочеш, мені для тебе нічого не жалья зготувала усе, що вміла, усе, що встигла -дванадцять страв хліба й водиці порожні місця за столом -називаються, сину, “рід”цю колядку не вміє співати ніхто з нас обох,не починайв цій молитві немає слів -просто кожен мовчить про своє——————–Боже, хочу повернути комусь ребро,а у всіх – є⠀…Попередні #різдвяні_поезії:⠀❄ Андрэй Хадановіч :: Шчодры вечар ▶ https://bit.ly/36oSBRW⠀❄ Юлія Мусаковська :: Вечеря ▶ https://bit.ly/39CyGkf⠀❄ Юрій Андрухович :: Ієронім Босх ХХ ▶ https://bit.ly/2QfLTIk

Gepostet von Школа журналістики УКУ am Samstag, 4. Januar 2020

 

Сергій Жадан :: Місто

Над віршем працювати Катерина Полівчак, Інна Волоська, Ірина Пельц

Сергій Жадан :: Місто :: читають Інна Волоська, Катя Полівчак та Іра Пельц

✨ Нове відео з циклу #різдвяні_поезії! Сьогодні це вірш Сергій Жадан [офіційна сторінка]:Це ось наше місто – стоїть на сході країни.Це ось ми – живемо у ньому, стоїмо на своєму.На Різдво ми виходимо із будинків, б’ємо вітрини.Проводжаємо свого царя на захід, до Вифлеєму.Кажемо йому: царю, час рушати зі сходу.Час рушати на захід із цієї скрути.Там усі так упевнено говорять про нашу свободу,ніби справді знають, як з нею бути.Говорять про нашу свободу на кафедрах і сценах.Піди туди зі звичного безладу та розпусти.Там довкола спасителя, мабуть,стоїть натовп місцевих.Скажеш, що ти з дарами – тебе пропустять.Послухай, що вони скажуть тобі такому.Поясниш потім, як нам усім тут бути,куди дівати нам нашу віру – таку зникому,як нам узагалі сприймати її атрибути.Їм там добре, їм сонце світить у віконні рами,і дитячий сміх заповнює коридори.Ти їм, мабуть, і не потрібен зі своїми дарами.Вони взагалі не вірять,що зі сходу може бути щось добре.Вони так говорять про себе,мов кидають у землю насіння,і так говорять про справедливість, ніби заганяють звіра.Але чого варті їхні знання про спасіннябез нас – людей зі сходу, які ні в що не вірять?Вони тепер на заході готуються до зимівлі.У них там, мов шрами по шкірі,проходять зимові Карпати.Але цей малий народився, аби ми всі зрозуміли,що нам так чи інакше разом вигрібати.Він нам ще все пояснить, коли сам навчиться,він ще прийде до нас полями нічними.Хай наша віра буде ламана, як ключиця,але так чи інакше – іншої нас не навчили.В місті тепер стільки радості і тривоги.В місті добре працюють давні порядки.Іде Цар зі Сходу, питає у всіх дороги.Іде,топче сніги,співає колядки….Христос рождається! …Над відео працювали Інна Волоська, Катя Полівчак та Ira Pelts….Попередні #різдвяні_поезії:❄ Галина Крук :: Сумний святий вечір ▶ https://bit.ly/2sFDTHI⠀❄ Андрэй Хадановіч :: Шчодры вечар ▶ https://bit.ly/36oSBRW⠀❄ Юлія Мусаковська :: Вечеря ▶ https://bit.ly/39CyGkf⠀❄ Юрій Андрухович :: Ієронім Босх ХХ ▶ https://bit.ly/2QfLTIk

Gepostet von Школа журналістики УКУ am Sonntag, 5. Januar 2020

 

Катерина Міхаліцина :: Ти як сніг на Різдво

Над віршем працювали Альона Мартинюк та Олена Лаущенко

Катерина Міхаліцина :: Ти як сніг на Різдво :: читає Альона Мартинюк

✨ Цьогорічний цикл #різдвяні_поезії невпинно наближчається до завершення. Тож у цей світлий день черга для вірша катерина міхаліцина, який читає Alena Martyniuk. Над відео працювала Оленка Лаущенко.⠀***ти як сніг на Різдвохтось затишшя шукає а хтосьзавірюху хапаєпопеченим з осені ротомбо не вміє молитися такщоб усе не збулосьі ти снігти лягаєш під кожним парканом і плотомі крізь кригу вислухуєш рухи майбутніх рослинможе вічних деревале радше минущих фіалокти мій сніг на Різдвоі тепло що тебе не беребуде нашим тепломбуде нашим цвітінням опалим⠀…⠀Попередні #різдвяні_поезії:⠀❄ Сергій Жадан :: Місто ▶ https://bit.ly/2QP9yyb❄ Галина Крук :: Сумний святий вечір ▶ https://bit.ly/2sFDTHI ⠀❄ Андрэй Хадановіч :: Шчодры вечар ▶ https://bit.ly/36oSBRW ⠀❄ Юлія Мусаковська :: Вечеря ▶ https://bit.ly/39CyGkf ⠀❄ Юрій Андрухович :: Ієронім Босх ХХ ▶ https://bit.ly/2QfLTIk

Gepostet von Школа журналістики УКУ am Montag, 6. Januar 2020

 

Грицько Чубай :: Сніг

Над віршем працювали Ксенія Чикунова та Анна Ютченко

Грицько Чубай :: Сніг :: читає Ксенія Чикунова

✨ Ось наші #різдвяні_поезії і дістались до Різдва!⠀Останній вірш Грицька Чубая читає (і знімає) Ксенія Чикунова (Ksenia Chykunova). Дякуємо за допомогу над монтажем Anna Yutchenko 💛⠀Сніг⠀Зодягнувшись у сни і в недобрі повір'я,про око людське витанцьовуєм мив закономірних снігах на подвір'їтанок випадковостей сеї зими.І як в трубачів — фанатичних музик,в часі гри проступають жили на лобі,так яблунь гіляччя й гіляччя осикпроступає крізь білість в незнаній подобі.Наростає мелодій розмірений біг…І бачу: дарма готувавсь я ще з літаприручати сніги у години відлигі на них випадкові слова садовити….На верхів'ях акацій кущі омелидо небесного льоду примерзли зі споду.І в натхненних заметах з хули та хвалирозгубили свій дар тріє царі зі сходу.Та пізно, запізно назад повертати!Про око людське — «ось на, се твоє»,підступають зі снігом вони до дитяти,а сніг розтає.⠀….⠀Христос народився! Славімо Його!…⠀Попередні #різдвяні_поезії:❄ Катерина Міхаліцина :: Ти як сніг на Різдво ▶ http://bit.ly/2N4vAfg❄ Сергій Жадан :: Місто ▶ https://bit.ly/2QP9yyb❄ Галина Крук :: Сумний святий вечір ▶ https://bit.ly/2sFDTHI ⠀❄ Андрэй Хадановіч :: Шчодры вечар ▶ https://bit.ly/36oSBRW ⠀❄ Юлія Мусаковська :: Вечеря ▶ https://bit.ly/39CyGkf ⠀❄ Юрій Андрухович :: Ієронім Босх ХХ ▶ https://bit.ly/2QfLTIk

Gepostet von Школа журналістики УКУ am Dienstag, 7. Januar 2020