Ірина Пельц

Оновлено: 26.05.2020

с. Сільце, Тернопільська область

Освіта: КНУ ім. Тараса Шевченка

Народилася в селі Сільце на Тернопільщині. Освіту бакалавра здобувала в Інституті Журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Стажувалася на “Радіо Свобода”, писала для Delo.ua та Ukraїner.

Найбільше люблю розповідати про людей, подорожувати і фотографувати. Все життя провела б за цими заняттями, тим більше вони легко поєднуються :)
Подобається художній репортаж та соціальна тематика.

Кажуть, я втекла з міста можливостей, Києва, але знаю, що можливості – це лише відмовки, бо успіху можна досягти всюди, якщо працювати над собою. Щаслива, бо попри страх перед співбесідою та вступними іспитами здійснила свою мрію і вступила в УКУ

Публікації

Декорації життя: що таке фонова архітектура і якою вона має бути, Пространство

Універсальний дизайн: що зробить пострадянські міста доступнішими?”, Пространство

#ЛюдиШептицького. Ганнуся Турчиновська, Центр Шептицького, 20.01 (фото)

#ЛюдиШептицького. Марта Тиченко, Центр Шептицького, 14.01.2020 (фото)

«Ставлю собі мету, яка здається нереальною». Навіщо люди беруть участь у морських запливах, О, Море, 11.12.2019

Хочу стати серфером. Можна навчитися десь під Одесою?, О, Море, 9.12.2019

Січ власноруч, Ukrainer, 4.11.2019

Якщо вбивати, то елегантно: яким має бути ідеальний роман про кохання, Читомо, 25.09.2019

На BookForum презентували фотовиставку про подорож автостопом в Антарктиду, Читомо, 20.09.2019

 

Таїсія Семенова

Оновлено: 25.01.2020

Київ

Освіта: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут журналістики

«Завжди потрапляєш туди, де люди такі ж від’їхавші й дикі, як ти сам», — так писав батько гонзо-журналістики Гантер Томсон. Зі своєю вродженою допитливістю та бажанням жити НЕ нудно не бачу іншої професії, у якій я могла би опинитися. Щоб кожного дня – нові люди, події, закони-революції-соціальні деформації/трансформації.

Народилась і виросла в Києві, закінчила Інститут журналістики КНУ ім. Т.Шевченка. На щастя, прогулювала пари із користю, тому маю різний досвід роботи: екзекуторки на телеканалі СТБ (герої реаліті-шоу часто плачуть в кадрі і хтось провокує їх це робити, так от – колись це була я); підставки для мікрофону в грузинський інформаційній агенції (навіть не питайте, як я там опинилась); і врешті доросла до журналістки у «Дзеркалі Тижня». Щодо тем, які я висвітлюю, то наразі «мочу лапки» в усьому від міжнародки до гендерної нерівності та міського лайфстайлу. Чим би я не займалася, я завжди прагну в усьому дійти до самої суті.

У вільний час (ха-ха) читаю щось розумне типу Ювала Харарі, слухаю cloud rap чи нескінченні ted talks, дивлюсь Тарантіно і обговорюю з друзями, чому Гай Річі до нього не дотягує. Вмію подорожувати за копійки: цією зимою провела два тижні відпустки у нереально дорогому Стокгольмі й витратила менше трьохсот євро включно з перельотом і проживанням, при цьому тусувалася на повну.

Прагну впливати на світ і світоглядну модель окремих людей. Своєю метою вважаю супротив обивательщині.

Публікації


«Вам треба — ви і робіть». Як люди з інвалідністю відпочивали на українських курортах, О, море, 4.01.2020
Від ізоляції до інклюзії: як допомогти дитині з аутизмом розвинути комунікабельність, Читомо, 20.11.2019

Ольга Бовкун

Оновлено: 22.01.2020

Київ

Освіта: КНУ імені Тараса Шевченка

Мені 21. Виросла в славному місті Києві. Люблю людей, робити щирі компліменти, спілкування, хороші новини і гостей вдома.

Журналістикою почала цікавитись ще в школі.

За освітою гідролог.

Серед інтересів знаходжу історію, географію, урбаністику, екологію, подорожі, sustainable fashion.

Стажувалась на двох українських каналах, спілкувалась з багатьма медіа і вирішила, що потрібно щось нове.

Олексій Мацкевич

Оновлено: 26.01.2020

Вінниця

Освіта: Донецький національний університет імені Василя Стуса

Це лише на перший погляд література, живопис та спорт – непоєднувані речі. Проте вони зуміли вжитись у мені. Останні три роки я працював спортивним кореспондентом. Здається, зараз випадає найкраща можливість, аби розширити свій кругозір та збагатити арсенал навичок, спробувавши себе в чомусь іншому.

Минулого літа я зіштовхнувся з думкою деяких людей, що розум – це одна з вад. Тому сенс життя для мене – постійний саморозвиток і рух вперед. Наприклад, навчитись прислухатись до оточуючих.

Улюблений напрямок мистецтва – модернізм.

 

Публікації

Динамо на сборах: выход из обороны и без опасных моментов в атаке, Football.ua, 21.01.2020

Пять выводов после первого матча Динамо на сборах, Football.ua, 20.01.2020

Неоднозначные победы Шахтера и Динамо — главные события 18-го тура УПЛ, Football.ua, 16.12.2019

Шоу имени Скрипника в Киеве и рядовая победа Шахтера — итоги 17-го тура УПЛ, Football.ua, 9.12.2019

Динамо Алексея Михайличенко: не спешите кричать о возрождении величия, Football.ua, 16.10.2019

Лучкевич: Александрия два очка потеряла, а не одно приобрела, Football.ua, 3.10.2019

Пластун: Александрия молодцы, что такого высокого мнения о себе, Football.ua, 3.10.2019

Панькив: Пропущенный гол — чисто моя ошибка, Football.ua, 3.10.2019

Яремчук: Надеюсь, что в Бельгии будет совсем другая игра, Football.ua, 3.10.2019

Пластун: Александрия — большие молодцы, хочу поздравить с хорошей игрой и историческим очком, Football.ua, 2.10.2019

На матч Александрия — Гент продано около 4 тысяч билетов, Football.ua, 2.10.2019

Панькив: Надеюсь, волнение мы оставили в Германии, Football.ua, 2.10.2019

Шаран: Гент без Яремчука и с ним — это две разные команды, Football.ua, 2.10.2019

Міста з привілеями. Що дає титул «Місто Літератури» – досвід Норвіча і Львова, Читомо, 20.09.2019

Олександр Бабенко

Оновлено: 20.04.2020

Харків

Освіта: Український Католицький Університет, бакалавр історії

21 рік тому я з’явився. 13 років тому я побачив гру Зінедіна Зідана в його останньому матчі на Чемпіонаті світу й закохався в футбол. Схоже, назавжди.

11 років тому потрапив в гуманітарну гімназію, де мені допомогли полюбити світову, українську та російську літературу. А також художнє мистецтво та кіномистецтво. 8 років тому почав купляти журнали National Geographic та Classic Rock. В них я побачив, якою дивовижною може бути журналістика. 7 років тому в цій самій школі пішов на курси журналістики й зрозумів, що мені це подобається. 6 років тому журналістка INSIDER, яка викладала там, сказала, що розумно йти на журналіста, отримавши гуманітарну базу. Обрав історію.

4 роки тому я дізнався про Український католицький університет й Школу журналістики УКУ. Прийняв рішення, що треба поїхати, вивчити мову своєї країни та її історію. У Львові зустрів неймовірних людей, викладачів, яких хочеться слухати. 3 роки тому почав досліджувати фанатський рух та його участь в війні на сході України.

2 роки тому вперше поїхав в Європу і відчув весь кайф автостопу та каучсерфінгу. 1 рік тому зацікавився написанням сценаріїв. Мрію написати сценарій, який буде хоча б в половину таким геніальним, як «Три білборди на кордоні штату Ебінгтон, Міссурі».

0 років тому я поступив в Школу Журналістики.

Чому це хронологія подій? Ну, я ж історик. Поки що.

Інтереси: футбол, подорожі, кіно, сценарне мистецтво, фестивалі. автостоп, каучсерфінг, настільні ігри, кіберспорт, рок, батл-реп.

"Різдво разом 2020" в Запоріжжі

Різдво минуло, а ми все ще оговтуємося після нашої поїздки!Тут учасник Oleksandr Babenko підігнав нам дуже крутий ролик з нашої акції! Дякуюємо велике, що зберіг цей спогад і зміг передати атмосферу НАШОГО Різдва! Гляньте, може і вам на наступний рік захочеться приєднатися до нас))

Gepostet von Різдво Разом am Montag, 10. Februar 2020

Публікації

Карлики, психопати, кролики й перестрілки. Аналіз фільмів Мартіна Макдони, Vertigo, 2.04.2020

Коли карантин може піти на користь, Брутальний футбол, 12.03.2020

“Citizens”: Ліві проукраїнські традиції є історично закономірними для Галичини, Брутальний футбол, 3.03.2020

Яке кіно мені не подобається?, Vertigo, 26.02.2020

“Citizens” – українське “ліве” фан-угруповання “Львова”. Хто вони?, Брутальний футбол, 25.02.2020

Spinning out — чи варто дивитись?, Vertigo, 6.02.2020

Men Seni Sevem – Я тебя люблю, Крим. Реалії, 16.01.2020

Футбол в Україні до війни й після: як змінилась відвідуваність матчів УПЛ, Брутальний футбол, 13.01.2020

“Щасливого Різдва”- зірки футболу бажають всім гарних свят, Брутальний футбол, 25.12.2019

Богдан Люпа: “Коли “Карпати” виграли Кубок, міліція у Львові не знала, що робити”, Брутальний футбол, 24.12.2019

Денис Мандзюк: “На початку 1920-х на матчі чемпіонату ходило по 5-6 тисяч глядачів”, Брутальний футбол, 23.12.2019

Нульове дербі Львова: пісня льоду та полум’я, Брутальний футбол, 20.10.2019

В який вид спорту ідуть футболісти, завершивши кар’єру. Чотири історії, що здивують, Брутальний футбол, 13.10.2019

Зустріч з “Металом”. П’ять років по тому, Брутальний футбол, 29.09.2019

Непереможні кияни. Футбол у фразах вболівальників, Брутальний футбол, 22.09.2019

“Морячок” таки “приплив”, Брутальний футбол, 9.09.2019

Марія Боровська

Оновлено: 25.01.2020

с. Старі Кривотули

Освіта: Uniwersytet Rzeszowski

Велика мрійниця, люблю подорожувати, маю багато друзів.

Журналістикою захопилася на невеличкій телестудії “Апостол” в Івано-Франківську. Там була журналістом-фрілансером у передачах “Знаки часу” та “Жива віра”. Спробувала себе також і як помічник режисера у фільмах “Засуджена” та “Евакуйовані назавжди”.

Вивчала філософію та релігієзнавство. Хочу стати релігійним журналістом.

 

Відео

Публікації

Як українці в Ряшеві Йордан святкували. Свята вода, парафіяльна “кутя” та коляди, РІСУ, 21.01.2020

Історія забраних храмів. Не все вдається відновити після СРСР, CREDO, 6.01.2020

Павло Табаков: романтична музика змінюється, Покоління Ї, 3.01.2020

Мейнстрім чи статусна річ: як зробити фотокнигу успішною, Читомо, 29.11.2019

В Україні з’явився шрифт для осіб з дислексією, Читомо, 20.09.2019

7 нових різдвяних поезій 2020 року

Оновлено: 10.01.2020

Хорошою традицією Школи журналістики УКУ є різдвяні поезії. Щороку наші студенти і студентки декламують та записують різдвяні вірші, завдяки яким ми можемо переосмислювати сенси Різдва.

 

Юрій Андрухович :: Ієронім Босх ХХ

Над віршем працювали Таїсія Семенова та Олексій Мацкевич

Юрій Андрухович :: Ієронім Босх ХХ :: читає Таїсія Семенова

Головна святкова традиція Школи журналістики УКУ — #різдвяні_поезії.Розпочинаємо новий цикл з вірша Юрія Андруховича, який читає Thaisa Semenova. Над відео працював Alex Matskevych.Ієронім Босх ХХНаші святочні пориви — палкі та вознеслі,Ніби й не нам волокти цю планиду грузьку.Далі, все далі від нас рибалки і теслі,Тільки предвічні сліди на воді та піску.Годі рибалити, браття — глибини стемніли:Риба з морів у бляшанки тісні запливла.Наші обійми схололи, обличчя змарнілиВ холоді надто блискучих будівель зі скла.Між синтетичних ялинок шукаємо віху:Як розпізнати майбутнє, о куле скляна?Акумулятор для німба — винахід віку,На видноколі — вогнетривка купина.Щось ми згубили? а може, знайшли на розпутті,Тут, в епіцентрі іржавих дротів та епох.З тихим благанням дивиться в очі майбутніНаш до ялинки підвішений крихітка-бог…Веселих свят! Далі буде!

Gepostet von Школа журналістики УКУ am Mittwoch, 1. Januar 2020

 

Юлія Мусаковська :: Вечеря

Над віршем працювати Юліана Космірак та Олександр Бабенко

Юлія Мусаковська :: Вечеря :: читає Юліана Космірак

Наші #різдвяні_поезії тривають! І на черзі вірш Julia Musakovska, який читає Yuliana Kosmirak. ***Вечеря – пісна. Приглушено ложки стукають об тарелі.В господині болять коліна,перед очима танцюють змійки.Пропливають за вікнами хмари, як велетенські форелі.Але за ними стежать хіба що дітичи мрійники.Дванадцять страв – як стільки ж спробзі собою порозумітись.Господиня сидить із краєчку столу, ближче до виходу,ближче до кухні. На столі немає живого місця.Гості їдять, бо годиться. Аж забувають, що треба дихати.Всі в колі, всі не схожі на себе:тихі причесані діти,чоловіки в тісних сорочках, що горло гризуть хортами,жінки з тонкими губами,яких одразу і не помітиш,з важкими ладанками та очима від свіч розталими.За хвилю постукають, рій голосів розітне повітря у хаті,колядою вибілить стелю, шибки, стіни –хто як уміє.Господиня схлипує. Дідух руки розпростує шерехаті."Це є тіло моє, це є кров моя."І часник -як вирвані зуби змія….Над відео працював Oleksandr Babenko. Далі буде!…Юрій Андрухович :: Ієронім Босх ХХ ▶ https://bit.ly/2QfLTIk

Gepostet von Школа журналістики УКУ am Donnerstag, 2. Januar 2020

 

Андрэй Хадановіч :: Шчодры вечар 

Над віршем працювали Марія Боровська та Богдан Звоник

Андрей Хадановіч :: Шчодры вечар :: читають Марія Боровська та Богдан Звоник

З кожною новою різдвяною поезією Різдво стає все ближчим. І на черзі вірш білоруського поета Andrej Khadanovich, який читають Mariia Borovska та Bohdan Zvonyk. Шчодры вечарВечар на мытні. Католікі п'юць заварку.На ўкраінскай, вядома, сідають їсти.На беларускай, магчыма, кульнулі чарку.Добра ім, бульбашам, яны атэісты.Сьнег на заставах такі ж, як у Вільні й Рызе.Зорнае неба гоніць думкі аб хлебе.У Эўразьвязе эканамічны крызыс:эканомяць сьвятло – і зоркі відаць лепей.Трое бадзягаў. Два зь візамі, трэці бязь візы.Твары такія, што можна крычаць: “горка!”Кажуць, па Эўраньюс выступалі ганцы зь Пізы,быццам на ўсход ад шэнгену гарыць зорка.Пэнсыянэр-фальксваген – нібы вярблюд аднагорбы.Фатаробат кіроўцы вядомы мясцовым уладам.На рухомую стужку складаюць свае торбы.На маніторы ў мытніцы: золата, сьмірна, ладан.Першы з пакетам прэзэнтаў. На пакеце багоўка.Ясна, што зь беластоцкага супэрмаркету. Пагаварым-с?Пан Бальтазарскі Караль, дзе ваша страхоўка?Мэта паездкі?Пішыце “зорны турызм”.Вы, Мэльхіёрас Валхваўскас, пачаму безвізы? Па ксэраксе?! Групавой?!! Трохгадовае даўніны?!!!Хто падпісаў дазвол? Генэрал-лейтэнант Анубіс?Так, харэ выдурняцца. Ну вы й зьвіздуны!Раптам: “Здароў, Касьпяровіч! Зямляк. З-пад Валожына.На Каляды дадому – у нашым стылі!”Тут здараецца цуд, хоць і не паложана:ўсіх траіх – нават лабаса – прапусьцілі.Ражджаство ў Беларусі? Будуць прыгоды на сраку вам –падарунак для мага. (Валхва? Караля? Зьвіздуна?)Недзе над Ракавамвернікам і абыякавым,нібы зорка зь ялінкі, сьвеціць яна….Попередні #різдвяні_поезії:❄ Юлія Мусаковська :: Вечеря ▶ https://bit.ly/39CyGkf…❄ Юрій Андрухович :: Ієронім Босх ХХ ▶ https://bit.ly/2QfLTIk

Gepostet von Школа журналістики УКУ am Freitag, 3. Januar 2020

 

Галина Крук :: Сумний святий вечір

Над віршем працювати Катерина Полівчак, Інна Волоська, Ірина Пельц

Галина Крук :: Сумний святий вечір :: читає Інна Волоська

Наш тиждень різдвяних поезій триває ✨ На черзі вірш Halyna Kruk, над яким працювали Інна Волоська, Ira Pelts та Катя Полівчак:⠀Сумний святий вечір⠀посадила під дерево сина -будуй, сину, дім, поки малий,поки ще не наламав дрівось воно – наше родинне вогнищея так втомилася підкидати у нього хмизось воно – наше мовчання-золото,бери, скільки хочеш, мені для тебе нічого не жалья зготувала усе, що вміла, усе, що встигла -дванадцять страв хліба й водиці порожні місця за столом -називаються, сину, “рід”цю колядку не вміє співати ніхто з нас обох,не починайв цій молитві немає слів -просто кожен мовчить про своє——————–Боже, хочу повернути комусь ребро,а у всіх – є⠀…Попередні #різдвяні_поезії:⠀❄ Андрэй Хадановіч :: Шчодры вечар ▶ https://bit.ly/36oSBRW⠀❄ Юлія Мусаковська :: Вечеря ▶ https://bit.ly/39CyGkf⠀❄ Юрій Андрухович :: Ієронім Босх ХХ ▶ https://bit.ly/2QfLTIk

Gepostet von Школа журналістики УКУ am Samstag, 4. Januar 2020

 

Сергій Жадан :: Місто

Над віршем працювати Катерина Полівчак, Інна Волоська, Ірина Пельц

Сергій Жадан :: Місто :: читають Інна Волоська, Катя Полівчак та Іра Пельц

✨ Нове відео з циклу #різдвяні_поезії! Сьогодні це вірш Сергій Жадан [офіційна сторінка]:Це ось наше місто – стоїть на сході країни.Це ось ми – живемо у ньому, стоїмо на своєму.На Різдво ми виходимо із будинків, б’ємо вітрини.Проводжаємо свого царя на захід, до Вифлеєму.Кажемо йому: царю, час рушати зі сходу.Час рушати на захід із цієї скрути.Там усі так упевнено говорять про нашу свободу,ніби справді знають, як з нею бути.Говорять про нашу свободу на кафедрах і сценах.Піди туди зі звичного безладу та розпусти.Там довкола спасителя, мабуть,стоїть натовп місцевих.Скажеш, що ти з дарами – тебе пропустять.Послухай, що вони скажуть тобі такому.Поясниш потім, як нам усім тут бути,куди дівати нам нашу віру – таку зникому,як нам узагалі сприймати її атрибути.Їм там добре, їм сонце світить у віконні рами,і дитячий сміх заповнює коридори.Ти їм, мабуть, і не потрібен зі своїми дарами.Вони взагалі не вірять,що зі сходу може бути щось добре.Вони так говорять про себе,мов кидають у землю насіння,і так говорять про справедливість, ніби заганяють звіра.Але чого варті їхні знання про спасіннябез нас – людей зі сходу, які ні в що не вірять?Вони тепер на заході готуються до зимівлі.У них там, мов шрами по шкірі,проходять зимові Карпати.Але цей малий народився, аби ми всі зрозуміли,що нам так чи інакше разом вигрібати.Він нам ще все пояснить, коли сам навчиться,він ще прийде до нас полями нічними.Хай наша віра буде ламана, як ключиця,але так чи інакше – іншої нас не навчили.В місті тепер стільки радості і тривоги.В місті добре працюють давні порядки.Іде Цар зі Сходу, питає у всіх дороги.Іде,топче сніги,співає колядки….Христос рождається! …Над відео працювали Інна Волоська, Катя Полівчак та Ira Pelts….Попередні #різдвяні_поезії:❄ Галина Крук :: Сумний святий вечір ▶ https://bit.ly/2sFDTHI⠀❄ Андрэй Хадановіч :: Шчодры вечар ▶ https://bit.ly/36oSBRW⠀❄ Юлія Мусаковська :: Вечеря ▶ https://bit.ly/39CyGkf⠀❄ Юрій Андрухович :: Ієронім Босх ХХ ▶ https://bit.ly/2QfLTIk

Gepostet von Школа журналістики УКУ am Sonntag, 5. Januar 2020

 

Катерина Міхаліцина :: Ти як сніг на Різдво

Над віршем працювали Альона Мартинюк та Олена Лаущенко

Катерина Міхаліцина :: Ти як сніг на Різдво :: читає Альона Мартинюк

✨ Цьогорічний цикл #різдвяні_поезії невпинно наближчається до завершення. Тож у цей світлий день черга для вірша катерина міхаліцина, який читає Alena Martyniuk. Над відео працювала Оленка Лаущенко.⠀***ти як сніг на Різдвохтось затишшя шукає а хтосьзавірюху хапаєпопеченим з осені ротомбо не вміє молитися такщоб усе не збулосьі ти снігти лягаєш під кожним парканом і плотомі крізь кригу вислухуєш рухи майбутніх рослинможе вічних деревале радше минущих фіалокти мій сніг на Різдвоі тепло що тебе не беребуде нашим тепломбуде нашим цвітінням опалим⠀…⠀Попередні #різдвяні_поезії:⠀❄ Сергій Жадан :: Місто ▶ https://bit.ly/2QP9yyb❄ Галина Крук :: Сумний святий вечір ▶ https://bit.ly/2sFDTHI ⠀❄ Андрэй Хадановіч :: Шчодры вечар ▶ https://bit.ly/36oSBRW ⠀❄ Юлія Мусаковська :: Вечеря ▶ https://bit.ly/39CyGkf ⠀❄ Юрій Андрухович :: Ієронім Босх ХХ ▶ https://bit.ly/2QfLTIk

Gepostet von Школа журналістики УКУ am Montag, 6. Januar 2020

 

Грицько Чубай :: Сніг

Над віршем працювали Ксенія Чикунова та Анна Ютченко

https://www.facebook.com/journalistyka/videos/vl.507874520080859/1076698986006680/?type=1

Випускники

Оновлено: 24.01.2020

Школа журналістики УКУ підтримує зв’язок зі своїми випускниками. Це спільнота однодумців, де завжди можна знайти дружню або професійну підтримку, отримати пораду або знайти номер телефону будь-якого міністра.

Завдяки своїм випускникам, Школа журналістики УКУ має доступ до більшості провідних українських медіа: Радіо Свобода, Hromadske, UA: Суспільне, НВ, Українська правда, LB.ua, Kyiv Post тощо. Випускники, які працюють в київських редакціях, стають менторами для наших студентів, які потрапляють туди на практику. А також регулярно приїжджають на зустрічі зі студентами до Львова.

Професійні нагороди

Ми пишаємось тим, що чимало наших випускників стали фіналістами й лауреатами престижних українських та міжнародних професійних нагород та конкурсів.

Загальнонаціональна премія «Text»

  • Марічка Паплаускайте – переможниця 2014 року в номінації «Особлива думка» за репортаж «Нужные люди», опублікований в журналі «Вести. Репортер».
  • Альона Савчук – друге місце 2015 року в номінації «Інтерв’ю» за розмову з Пітером Померанцевим, опубліковану «Українською правдою».
  • Марічка Паплаускайте – друге місце 2015 року в номінації «Розслідування» за матеріал «Замкнені всередині себе», опублікований «Дзеркалом тижня».

Загальнонаціональна премія PRESSZVANIE

  • Олексій Коваленко – переможець номінації «Відкриття року – 2016».
  • Роман Губа – друге місце в номінації «Відкриття року – 2017».
  • Остап Яриш – переможець номінації «Відкриття року – 2018».
  • Анастасія Іванців – фіналістка 2019 року в номінації «Соціум. Гендер»

Премія імені Георгія Гонгадзе

  • Альона Вишницька – переможниця 2017 року в номінації «Репортаж» (за репортаж «Громада в дії», опублікований The Ukrainians).

Загальнонаціональна премія «Честь професії»

  • Анна Чуданова, Тетяна Столярова, Олена Зашко – фіналістки 2017 року в номінації «Надія журналістики» (за документальний фільм «Радянське»).
  • Надія Швадчак – фіналістка 2018 року в номінації «Найкращий репортаж» (за репортаж «Коли падають стіни», опублікований The Ukrainians).
  • Анастасія Іванців – фіналістка 2019 року в номінації «Надія журналістики» (за репортаж «Її шрами», опублікований LB.ua).
  • Вікторія Слобода – фіналістка 2019 року в номінації «Найкращий репортаж» (за репортаж «Я вдячна раку, вся жесть зі мною вже сталася», опублікований hromadske.ua).
  • Марічка Паплаускайте – фіналістка 2019 року в номінації «Найкращий репортаж» (за репортаж «Гра за майбутнє», опублікований The Ukrainians).

Загальнонаціональна премія «За високі стандарти журналістики»

  • Остап Яриш – переможець 2019 року в номінації «За швидкий та якісний розвиток у професії».
  • Маргарита Тулуп – переможниця 2018 року в номінації «За швидкий та якісний розвиток у професії».

Конкурс художнього репортажу «Самовидець»

  • «Veni. Vidi. Scripsi. Де, як і чому працюють українці» (2014) – Володимир Молодій (3 місце)
  • «Veni. Vidi. Scripsi. Історія наживо» (2015) – Ольга Перехрест (фіналістка).
  • «Veni. Vidi. Scripsi. Війна. Життя de facto» (2016) – Альона Савчук (3 місце), Марія Педоренко (фіналістка).
  • «Veni. Vidi. Scripsi. Чому я ніколи звідси не поїду» (2017) – Надія Швадчак (2 місце), Дмитро Пальчиков (фіналіст).
  • «Veni. Vidi. Scripsi. Життя у місті» (2019) – Оксана Расулова (фіналістка), Володимир Молодій (фіналіст).

Національний конкурс «Стигма та дискримінації за ВІЛ-статусом в Україні»

  • Олександра Чернова – друге місце (2018) за матеріал «Чим живуть ВІЛ-позитивні підлітки», опублікований hromadske.ua.

Belarus In Focus 2016

  • Альона Савчук та Анастасія Іванців – переможниці міжнародного конкурсу матеріалів про Білорусь за публікації про смертну кару в Білорусі та про значення української культури для білорусів.

Національний фотоконкурс «Європейська культура очима українців»

  • Катерина Старокольцева – одна із переможниць конкурсу у 2017 році.

Free Media Awards (за підтримки Фундації ZEIT, Німеччина та Fritt Ord, Норвегія)

  • Альона Савчук – шортлист премії 2019 року.

Випускники, які працюють у Школі журналістики УКУ

Нерозривні зв’язки випускників зі Школою журналістики УКУ стають ще міцнішими, коли вони повертаються до нас вже у ролі викладачів.

У нас викладають Юрій Опока (політичні комунікації), Андрій Приймаченко (документалістика), Марійка Шелія (мультимедійна історія), Марічка Паплаускайте (майстерня репортажу), Ольга Перехрест (друковані медіа), Ольга Клінова.

Академія медійних менторів

Практичний досвід, який журналісти набувають в редакціях та “в полі” –  безцінний. І щоби передати його з перших рук: від тих, хто вчився в Школі журналістики УКУ тим, хто ще тільки проходить процес становлення універсальних журналістів, на наші проєкти (такі як Lviv Video Quest чи відеокемп тревел-журналістики) ми запрошуємо менторами наших випускників. Можливість спробувати себе в ролі менторів дозволяє їм покращувати свої професійні вміння, а нашим студентам – вчитись у успішних журналістів-практиків, які при цьому є майже їхніми ровесниками). До проєкту медійного менторства долучались: Влад Машкін, Влад Крилевський, Марина Верещака, Ангеліна Ломакіна, Анна Ютченко, Катерина Москалюк. 

А у 2019 році у нас відбулась серія зустрічей випускників зі студентами. Нашими гостями були Маргарита Тулуп, Остап Яриш, Олексій Коваленко, Олександра Чернова.

Стипендія випускників

Унікальною складовою цих стосунків між студентами та випускниками є стипендія випускників Школи журналістики, яка була заснована в 2016 році. Щороку один (або двоє) студентів 1 курсу отримує стипендію, яка покриває річну вартість навчання на магістерській програмі. Ці гроші збирають випускники різних років.

Ксенія Чикунова

Оновлено: 26.01.2020

Біла Церква

Освіта: Львівський національний університет ім. Івана Франка

Про себе: Цьогоріч закінчила полоністику ЛНУ ім. Івана Франка, яка, у свою чергу, підштовхнула мене до зацікавлення польським репортажем. А далі все, як у тумані. Ганна Кралль в одному зі своїх інтерв’ю казала, що світ заслуговує бути названим. Цим я і планую зайнятися у найближчому майбутньому. Описувати, запитувати, показувати, розповідати, відкривати.

Окрім художнього репортажу, я також цікавлюсь літературою та перекладом. Мені здається, що вони теж є інструментом оцього “називання” очевидної та прихованої дійсності світу, тільки дещо в інший спосіб.

 

Публікації

Як підготуватися до поїздки на море з дитиною, О, Море, 19.01.2019

BIZIM: Наше, Крим. Реалії, 25.12.2019

Катерина Полівчак

Оновлено: 26.05.2020

Тернопіль

Освіта: НУ Львівська політехніка

Про себе: Журналістикою почала цікавитись ще зі школи, але при вступі на бакалаврат вирішила бути оригінальною і пішла на соціологію. Як виявилось, цей напрям навчив критично дивитись навіть на питання «якого кольору крейда?»

Паралельно не залишала улюблену справу – вела авторські програми на християнському радіо «СВІТАНОК» в Тернополі, знімала відеопоезію та працювала SMM менеджером на мистецькому фестивалі «Ї». В університеті не раз поєднувала журналістику та соціологію, через що часом критикували викладачі. Таки соціологія тримає дослідників в рамках науки, а медіа дають можливість простою та доступною мовою говорити, творити та досліджувати важливі питання.

Тому розвивалась та навчалась на різних школах, які проходили в УКУ. В 2017 році була учасником школи документалістики «Скарб солідарності». Як результат, з групою учасників зняли короткометражний документальний фільм «Аматори єдності». Він розповідає про аматорський народний хор смт. В. Березовиця, який виник ще у 80-90-их роках та продовжує свою діяльність до сьогодні. Також в 2018 році була учасницею міжнародної Caption Video School, яку організовувала кафедра журналістики УКУ. Завдяки спільній роботі команди та допомозі менторів, ми підготували відеосюжет про літургію мовою жестів, яку веде о. Ігор Шкодзінський в м. Тернополі. Цю роботу згодом опублікувало «Радіо Свобода» на своїй сторінці у Facebook.

З журналістикою знайома лише через різноманітні школи, тому чітко уявити ким буду через 2 роки важко. Не зважаючи на науковий бекграунд я залишаюсь творчою та креативною людиною, яка не уявляє свого життя без музики (співаю в хорі більше 15 років), фотографії, книг та творчих людей. Тому в майбутньому хотіла б писати та знімати про мистецтво та культуру.

Цікавлюсь документалістикою, інтерв´ю, мистецькою журналістикою.

Публікації

#ЛюдиШептицького. Ганнуся Турчиновська, Центр Шептицького, 20.01.2020

Hanum. Історія Гульнари Бекірової, Крим. Реалії, 14.01.2020

Як здавна святкували Різдво в Тернополі, Радіо Світанок, 12.01.2019

Творення у часі війни: Євген Худзик про театр і митців, Центр Шептицького, 7.01.2020 (фото)

Еко-спосіб життя: необхідність і виклики, Радіо Світанок, 4.01.2020

Не потрібно йти на війну, щоб побачити погані речі, – керівник англомовної служби «Радіо Ватикану», Дивись.info, 25.12.2019 (фото)

На Book Forum презентували проєкт про популяризацію читання «Lampa.Books» , Читомо, 21.09.2019

Падре Серж: “Я не тільки блогер, в першу чергу я – священик”, Радіо Світанок, 14.09.2019

 

  • Instagram logo
  • You Tube logo