Олег Яськів

27043262_2063468000550092_2048664938_n_kopyiaКурс: візуальні комунікації

Директор Центру Митрополита Андрея Шептицького, доктор технічних наук, громадський діяч, один із засновників та співучасників відродження Національної скаутської організації «Пласт» в Україні.

Засновник і керівник першого у Львові Кіноклубу (1997-2016), також головний редактор сайту «Простір кіно», займався науковою роботою у Фізико-механічному інституті Національної академії наук України, впродовж останніх кількох років працював на посаді заступника директора з наукової роботи Інституту.


Візуальні комунікації.

Цей курс не буде звичайним викладом історії кіно – адже існує чимало достатньо добре написаних підручників. Цей курс не стане також майстер-класом, тому що інші висококласні фахівці навчатимуть вас практичним навикам.

Насправді цей курс привідкриє для вас браму сприйняття іншої реальності – у якій існують кіно і телебачення. Ми спробуємо зрозуміти основні його закономірності, пристрасті, що ними рухають, людей, які їх уособлюють.

Намагатимемось зробити кожну лекцію цікавою і захоплюючою розповіддю, у якій знайдеться місце для діалогу і навіть дискусій, можливо, навіть пригодою. Самостійна робота полягатиме у корегуванні вашого приватного часу, яке ви відводите для кіно, на цілеспрямоване знайомство з кращими і характерними фільмами, які підсилять ваші відчуття від лекцій. Практичні роботи будуть максимально творчими і охоплять більшість сфер, у яких ви зможете працювати: сценаристика, рецензування, аналітика, дебатування.

Усе це в сумі повинно допомогти створити надійний фундамент вашої ерудиції та компетенції у світі художнього та документального кінематографу і телебачення, яка згодом допоможе уникнути багатьох фахових і творчих помилок. Адже добрий журналіст повинен поєднувати дух режисера, сценариста, критика і навіть актора, розуміти природу екранної реальності і чи не насамперед, мати добрий кінематографічний смак.

Олег Яськів

директор Центру Митрополита Андрея Шептицького

Марічка Паплаускайте

репортерка, редакторка відділу «Репортаж» онлайн-журналу The Ukrainians

Ірина Старовойт

доцентка кафедри культурології УКУ, кандидат філологічних наук

Денніс Чемберлін

гостьовий професор (у 2016-2017 рр.): викладач Школи журналістики Ґрінлі університету Айова (США), лауреат Пулітцерівської премії

Олена Джеджора

старший викладач кафедри нової й новітньої історії України Гуманітарного факультету УКУ

Андрій Архангельський

медіааналітик, колумніст, дослідник медій

Оксана Міхеєва

професор факультету суспільних наук УКУ, доктор історичних наук

Сергій Трухімович

консультант з медіареклами, медіатренер

Ярослав Грицак

професор Гуманітарного факультету УКУ, доктор історичних наук

Павел Решка

журналіст-розслідувач, публіцист, кореспондент журналу «Newsweek» (Польща)

Андрій Великий

ведучий радіостанції «Львівська хвиля», музичний редактор, продюсер

Пупчек Марія

Марія Ліен Пупчек

гостьовий професор (2011-2012 н.р.); доктор (Ph.D) комунікації (університет Квінз, Північна Кароліна, США)

Наталія Габор

доцент факультету журналістики ЛНУ ім. І.Франка, кандидат філологічних наук

Владика Борис Ґудзяк

президент УКУ, доктор (Ph.D) зі слов’янської та візантійської культурно-церковної історії

Марічка Паплаускайте

_DSC9382_1_Курс: репортаж

Журналістка, головна редакторка головного українського репортажного медіа Reporters. Випускниця першого набору Школи журналістики УКУ.

Народилася у Миколаєві. У 2010-2011 роках — кореспондентка миколаївського інтернет-видання Преступности.НЕТ. З 2012 року є редакторкою стрічки новин Медіа-порталу української діаспори VIDIA. У 2013-2015 — журналістка тижневика «Репортер». З січня 2016 року очолює відділ «Репортаж» онлайн-журналу The Ukrainians.

Менторка Школи соціального репортажу (травень-червень 2016).

Двічі лауреатка відкритого конкурсу для журналістів «Текст» (за репортажі «Нужные люди» та «Запертые внутри себя»).

e-mail: paplauskaitem@gmail.com || Facebook: Marichka Paplauskaite


У Школі журналістики УКУ  часто наголошують на тому, що справжня журналістика — це уміння розповідати історії. Чи не найкраще із цим завданням справляється жанр художнього репортажу.  Останніми роками він є одним із найбільш затребуваних в українському медіапросторі. І це природньо — коли країна переживає бурхливі трансформації, з’являється попит на тексти, що карбують реальність без фальші й повчань. Тексти, які допомагають читачу знаходити відповіді на складні запитання через живі історії і долі простих людей.

Художній репортаж — непростий жанр. Він вимагає від автора глибокого занурення у тему, вміння знаходити фактурних героїв і бути із ними достатньо відвертим, аби отримати відвертість у відповідь, а ще — таланту помічати важливі деталі, знаходити вдалі образи й майстерно поводитись зі словом.

Українська школа репортажу, попри попит на жанр, наразі тільки формується. Цей факт не мав би лякати молодих журналістів, а лише навпаки — означати для них, що є чому вчитися і куди рухатися.

У межах курсу «Репортаж» студенти зможуть освоїти особливості цього жанру, безпосередньо працюючи «в полі»: з кожним оберемо тему, шукатимемо бекграунд і кути подачі, готуватимемось до розмов із героями і безпосередньо говоритимемо з ними, а ще — будемо вчитися обирати із зібраного матеріалу те, що насправді має вагу, і складати факти, діалоги й образи у красивий літературний текст.

Словом, будемо вчитися добре розповідати важливі історії.


Олег Яськів

директор Центру Митрополита Андрея Шептицького

Марічка Паплаускайте

репортерка, редакторка відділу «Репортаж» онлайн-журналу The Ukrainians

Ірина Старовойт

доцентка кафедри культурології УКУ, кандидат філологічних наук

Денніс Чемберлін

гостьовий професор (у 2016-2017 рр.): викладач Школи журналістики Ґрінлі університету Айова (США), лауреат Пулітцерівської премії

Олена Джеджора

старший викладач кафедри нової й новітньої історії України Гуманітарного факультету УКУ

Андрій Архангельський

медіааналітик, колумніст, дослідник медій

Оксана Міхеєва

професор факультету суспільних наук УКУ, доктор історичних наук

Сергій Трухімович

консультант з медіареклами, медіатренер

Ярослав Грицак

професор Гуманітарного факультету УКУ, доктор історичних наук

Павел Решка

журналіст-розслідувач, публіцист, кореспондент журналу «Newsweek» (Польща)

Андрій Великий

ведучий радіостанції «Львівська хвиля», музичний редактор, продюсер

Пупчек Марія

Марія Ліен Пупчек

гостьовий професор (2011-2012 н.р.); доктор (Ph.D) комунікації (університет Квінз, Північна Кароліна, США)

Наталія Габор

доцент факультету журналістики ЛНУ ім. І.Франка, кандидат філологічних наук

Владика Борис Ґудзяк

президент УКУ, доктор (Ph.D) зі слов’янської та візантійської культурно-церковної історії

Ірина Старовойт

Starovoit_kopyiaКурси: медіадослідження

Літературознавка, редакторка сайту «Україна Модерна», кураторка рубрики (Де)монтаж пам’яті, кандидатка філологічних наук (2001), доцентка кафедри культурології УКУ, керівниця проектів Центру навчальних та інноваційних технологій. Доцентка кафедри теорії літератури Львівського національного університету імені Івана Франка (2005-2016). Запрошена викладачка у Вищій Східноєвропейській Школі в Перемишлі (Польща, 2008-2010), доцентка-дослідниця у Ґронінґенському університеті, (Нідерланди, 2012-2013). Членка Національної спілки письменників України (з 1997) та Асоціації українських письменників (з 1999).

Досліджує ландшафти пам’яті, провини і порятунку  на рухомих кордонах Східної Європи ХХ ст., описані і проартикульовані різними мовами і розказані засобами автобіографічного письма для різних спільнот нащадками українців, євреїв, поляків.

Живе і працює у Львові.

Публікації

e-mail: i.starovoyt@ucu.edu.ua


Медіадослідження (Дослідницький семінар)

Дослідницький семінар є обов’язковою частиною МА програми з журналістики. У цьому інтенсивному семінарі студенти будуть відточувати свої навички, необхідні для успішного проведення дослідження, а також опису і комунікування його результатів, щоб добре підготуватися  до написання і захисту свого власного дослідження  в наступному семестрі. Зокрема, науковий семінар звертає увагу на такі теми, як розвиток і популяризація науки,  постановка дослідницьких питань, хто пише i читає наукову літературу, кінець епохи байдужого знання, за що науковець відповідає перед суспільством,  особливості гуманітарного наукового пошуку, формулювання гіпотез, їх розбудова і доведення, розшукування джерел до теми, основи наукової дискусії, прогалини в міркуваннях, чуже слово і принципи цитування, складання планів та провадження самостійних досліджень, оформлення і верифікація  результатів, сам процес письма,  а також засоби, завдяки яким наукове писемне мовлення стає второпним, цікавим і переконливим.

e-mail: i.starovoyt@ucu.edu.ua

Олег Яськів

директор Центру Митрополита Андрея Шептицького

Марічка Паплаускайте

репортерка, редакторка відділу «Репортаж» онлайн-журналу The Ukrainians

Ірина Старовойт

доцентка кафедри культурології УКУ, кандидат філологічних наук

Денніс Чемберлін

гостьовий професор (у 2016-2017 рр.): викладач Школи журналістики Ґрінлі університету Айова (США), лауреат Пулітцерівської премії

Олена Джеджора

старший викладач кафедри нової й новітньої історії України Гуманітарного факультету УКУ

Андрій Архангельський

медіааналітик, колумніст, дослідник медій

Оксана Міхеєва

професор факультету суспільних наук УКУ, доктор історичних наук

Сергій Трухімович

консультант з медіареклами, медіатренер

Ярослав Грицак

професор Гуманітарного факультету УКУ, доктор історичних наук

Павел Решка

журналіст-розслідувач, публіцист, кореспондент журналу «Newsweek» (Польща)

Андрій Великий

ведучий радіостанції «Львівська хвиля», музичний редактор, продюсер

Пупчек Марія

Марія Ліен Пупчек

гостьовий професор (2011-2012 н.р.); доктор (Ph.D) комунікації (університет Квінз, Північна Кароліна, США)

Наталія Габор

доцент факультету журналістики ЛНУ ім. І.Франка, кандидат філологічних наук

Владика Борис Ґудзяк

президент УКУ, доктор (Ph.D) зі слов’янської та візантійської культурно-церковної історії

Денніс Чемберлін

Курси: мультимедійний сторітеллінґ

Фотожурналіст, викладач Школи журналістики Ґрінлі Університету штату Айова (Сполучені Штати Америки). Гостьовий професор Школи журналістики УКУ. Лауреат Пулітцерівської премії.

Працював для National Geographic, The Economist, Forbes, GEO, Libération, Newsweek, TIME Magazine, New York Times Magazine, US News & World Report, PepsiCo. International, Procter&Gamble, International Paper тощо.

1983 року разом із колективом Fort Wayne News-Sentinel був відзначений Пулітцерівською премією.

У 1987-2002 роках працював у Польщі.

Детальніше на сайті dennischamberlin.com

Facebook: Dennis Chamberlin


Обладатель Пулитцеровской премии Деннис Чемберлин рассказал Фокусу о ностальгии по чёрно-белым снимкам, важности отключения гаджетов и о том, как ещё в детстве камера стала для него пропуском в мир, где можно было оказаться рядом с музыкантами AC/DC и Black Sabbath>>>>Фокус

Олег Яськів

директор Центру Митрополита Андрея Шептицького

Марічка Паплаускайте

репортерка, редакторка відділу «Репортаж» онлайн-журналу The Ukrainians

Ірина Старовойт

доцентка кафедри культурології УКУ, кандидат філологічних наук

Денніс Чемберлін

гостьовий професор (у 2016-2017 рр.): викладач Школи журналістики Ґрінлі університету Айова (США), лауреат Пулітцерівської премії

Олена Джеджора

старший викладач кафедри нової й новітньої історії України Гуманітарного факультету УКУ

Андрій Архангельський

медіааналітик, колумніст, дослідник медій

Оксана Міхеєва

професор факультету суспільних наук УКУ, доктор історичних наук

Сергій Трухімович

консультант з медіареклами, медіатренер

Ярослав Грицак

професор Гуманітарного факультету УКУ, доктор історичних наук

Павел Решка

журналіст-розслідувач, публіцист, кореспондент журналу «Newsweek» (Польща)

Андрій Великий

ведучий радіостанції «Львівська хвиля», музичний редактор, продюсер

Пупчек Марія

Марія Ліен Пупчек

гостьовий професор (2011-2012 н.р.); доктор (Ph.D) комунікації (університет Квінз, Північна Кароліна, США)

Наталія Габор

доцент факультету журналістики ЛНУ ім. І.Франка, кандидат філологічних наук

Владика Борис Ґудзяк

президент УКУ, доктор (Ph.D) зі слов’янської та візантійської культурно-церковної історії

Олена Джеджора

Курси: західна цивілізація, історія ідей

Старший викладач кафедри нової й новітньої історії України Українського католицького університету.

Олена Джеджора закінчила історичний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка, навчалася в аспірантурі в Інституті археології Національної академії наук України. Стажувалась у Колумбійському, Мічиґанському та Торонтському університетах, Варшавському інституті історії Польської академії наук.

Із 2000 року працює в Українському католицькому університеті. Була заступником декана (2000-2008) гуманітарного факультету УКУ, керівником відділу міжнародних академічних зв’язків (2008-2014).

Авторка підручника «Історія європейської цивілізації. Частина перша: від витоків до Великої французької революції» (1999), співавторка словника «Світова історія ХІХ-ХХ століття» (2000), «Світова історія: ХХ століття. Енциклопедичний словник» (2008), авторка та співавторка понад тридцяти наукових статей і виступів на конференціях.

Наукові інтереси: археологія, історія середньовічних та ранньомодерних міст, соціальна історія.

Facebook: Olena Dzhedzhora


Історія ідей

«Не варто й дивитись на мапу, …якщо на ній не зазначена Утопія,  бо це та країна, на береги якої завжди висаджується людство.  А тоді починає озиратись, та побачивши кращу країну,  знову здіймає вітрила»

Оскар Вайльд

У різні історичні епохи універсальна потреба людини сформулювати ідеал суспільного життя, вдосконаленого розумом, на який можна покласти свої (реальні чи уявні) надії, виявлялась  у формах і жанрах, більш відповідних до стану і настроїв цих епох. Так постав корпус письмових творів, які є золотою спадщиною європейської цивілізації. Вони допомагають нам зрозуміти як зберегти віру в людство та власну людяність.

Історія ідей – це  ознайомлення із творами Платона й Августина, Абеляра і Мора, Мак’явелі і Локка, Вольтера і Гакслі, Камю і Баумана та багатьох інших. Вони писали в різні часи, їхні твори різняться жанрами та метою, але в центрі кожного з них – людина та її призначення. З якої «печери» людство намагається вийти, яку «Утопію» віднайти, якого «Володаря» і якого «урядування» прагне, що таке «соціальний договір» і що пророкує «сон Ера», якою «сомою» і від якої «чуми» люди лікують  свої рани в ці «Плинні часи», і чи справді настав «Кінець історії»?

Ви матимете нагоду познайомитись з авторами, твори яких увійшли у світові канони Великих Книжок. Без них сучасні дискурси – неможливі. Їх знають і часто цитують, але мало хто насправді читав. Заглиблення у ці тексти, дискусії довкола висловлених у них ідей дадуть змогу розширити світосприйняття, позбутися затертих кліше, сформувати власні враження, поглибити навички критичного мислення і – маємо надію – краще пізнати себе і світ довкола.

Західна цивілізація

Ніщо так не сприяє розумінню сучасності та її проблем, як історична перспектива. З цим погоджуються і відомі економісти (Кейнс),  і дипломати (Кіссинджер), й інші знані представники дуже потрібних та прагматичних професій. Біда, однак, у тому, що чим більше і швидше навколо нас відбувається змін, тим більше ми втрачаємо вміння мислити історично.

Тому ми обговорюватимемо в історично-порівняльній перспективі ті проблеми, які найбільше стосуються сучасної України: національна ідентичність, урбанізація, демографічна трансформація та еволюція сім’ї, зміна поколінь тощо. Ми розглядатимемо їх у ширшому контексті так званої «Великої трансформації» – переходу від традиційного до модерного/постмодерного суспільства.

Зазначимо, що навчальний курс «Західна цивілізація» ґрунтується на обговоренні текстів, котрі на свій лад становлять «золоту скарбничку» модернізаційних теорій та їхніх ревізії: Андерсона, Гершенкрона, Джадта,  Ґелнера, Інґлегарта, Колаковського, Нора та інших.

Олег Яськів

директор Центру Митрополита Андрея Шептицького

Марічка Паплаускайте

репортерка, редакторка відділу «Репортаж» онлайн-журналу The Ukrainians

Ірина Старовойт

доцентка кафедри культурології УКУ, кандидат філологічних наук

Денніс Чемберлін

гостьовий професор (у 2016-2017 рр.): викладач Школи журналістики Ґрінлі університету Айова (США), лауреат Пулітцерівської премії

Олена Джеджора

старший викладач кафедри нової й новітньої історії України Гуманітарного факультету УКУ

Андрій Архангельський

медіааналітик, колумніст, дослідник медій

Оксана Міхеєва

професор факультету суспільних наук УКУ, доктор історичних наук

Сергій Трухімович

консультант з медіареклами, медіатренер

Ярослав Грицак

професор Гуманітарного факультету УКУ, доктор історичних наук

Павел Решка

журналіст-розслідувач, публіцист, кореспондент журналу «Newsweek» (Польща)

Андрій Великий

ведучий радіостанції «Львівська хвиля», музичний редактор, продюсер

Пупчек Марія

Марія Ліен Пупчек

гостьовий професор (2011-2012 н.р.); доктор (Ph.D) комунікації (університет Квінз, Північна Кароліна, США)

Наталія Габор

доцент факультету журналістики ЛНУ ім. І.Франка, кандидат філологічних наук

Владика Борис Ґудзяк

президент УКУ, доктор (Ph.D) зі слов’янської та візантійської культурно-церковної історії

Андрій Архангельський

Курси: медіаефекти і пропаганда

Журналіст, дослідник медій, редактор відділу культури російського журналу «Огонёк», у якому працює з 2001 року; колумніст та дописувач низки друкованих та онлайн-видань (Независимая газета, Московские новости, FUZZ, Toronto Slavic Annual, Взгляд, Colta.ru та інші).

Лауреат премії журналу «Огонёк» за 2003 рік.

Андрій Архангельський народився у Севастополі, на початку 90-х навчався у Львові, публікувався у легендарній газеті «Пост-Поступ». Має вищу музичну та журналістську освіту.

Facebook: Андрей Архангельский


 Медіаефекти і пропаганда

Сучасна пропаганда – це не «ідеї», а «картинки», або «слова», які у кращому разі видають себе за ідеї, а в гіршому – виглядають як «тролінг».

Пропоную подивитися на пропаганду як на блокбастер, на продукт із малим терміном придатності. Точно так само як бойовик збирає 90 відсотків «каси» в перші два-три тижні прокату, так і сучасна пропаганда найефективніша  у перші два-три місяці, враховуючи ефект несподіванки.

Що залишається від блокбастеру за рік? .. Півтора? … Як від «Титаніка» – одна пісня Селін Діон, і дві-три сцени з ДіКапріо. Що залишається від пропаганди сьогодні? Які моменти ще спрацьовують, а які  вже ні?

Пропоную подивитися на пропаганду як на театр з різними голосами.  Перерахуємо їх. Розглянемо уважно – як вони працюють? Простежимо похвилинно, як і що вони говорять, виокремимо найяскравіші й найтиповіші фрази для анатомічного  дослідження. Прослухаємо їх у сповільненому темпі. Що тут – від театру, і що – від комсомольських зборів? З чого створюється ефект навіювання? На якій хвилині натискають кнопку – і голоси перетворюються на виття, спричиняючи  оплески в залі? … І головне запитання: чому це спрацьовує?

Що цьому можна протиставити? Холодну раціональність? Насильство у відповідь? Емоції? Або ж розуміння механізмів пропаганди й медіаефектів?

Пропоную вам стати критиками насильства, раціональними викривачами ірраціонального.

Розуміючи – перемагаєш!

Объединить интеллектуалов может только одно: желание стать субъектом, а не объектом. То есть стремление служить не какой-нибудь власти или идеологии, а истине. Для большинства российских интеллектуалов сегодня это невозможно, – Андрій Архангельський.

 

Олег Яськів

директор Центру Митрополита Андрея Шептицького

Марічка Паплаускайте

репортерка, редакторка відділу «Репортаж» онлайн-журналу The Ukrainians

Ірина Старовойт

доцентка кафедри культурології УКУ, кандидат філологічних наук

Денніс Чемберлін

гостьовий професор (у 2016-2017 рр.): викладач Школи журналістики Ґрінлі університету Айова (США), лауреат Пулітцерівської премії

Олена Джеджора

старший викладач кафедри нової й новітньої історії України Гуманітарного факультету УКУ

Андрій Архангельський

медіааналітик, колумніст, дослідник медій

Оксана Міхеєва

професор факультету суспільних наук УКУ, доктор історичних наук

Сергій Трухімович

консультант з медіареклами, медіатренер

Ярослав Грицак

професор Гуманітарного факультету УКУ, доктор історичних наук

Павел Решка

журналіст-розслідувач, публіцист, кореспондент журналу «Newsweek» (Польща)

Андрій Великий

ведучий радіостанції «Львівська хвиля», музичний редактор, продюсер

Пупчек Марія

Марія Ліен Пупчек

гостьовий професор (2011-2012 н.р.); доктор (Ph.D) комунікації (університет Квінз, Північна Кароліна, США)

Наталія Габор

доцент факультету журналістики ЛНУ ім. І.Франка, кандидат філологічних наук

Владика Борис Ґудзяк

президент УКУ, доктор (Ph.D) зі слов’янської та візантійської культурно-церковної історії

Оксана Міхеєва

Курс: соціологія і медії; соціологія міста; візуальна соціологія

Соціолог, історик, дослідниця історії Донбасу. Доктор історичних наук, професор. Із 2014 року викладає в Українському католицькому університеті.

Оксана Міхеєва народилася в Кіровограді (тепер Кропивницький). У 1993 році закінчила Донецький державний університет, історичний факультет.  У 1995-1999 рр. – аспірант кафедри історії України Донецького державного університету. Кандидатську дисертацію «Кримінальна злочинність і боротьба з нею в Донбасі (1921-1928)» захистила у 1999 році.

У 1999-2000 роках – старший викладач кафедри філософії та релігієзнавства Донецького державного інституту штучного інтелекту. З 2001 року – доцент цієї кафедри.

З 2005 року – доцент, завідувач соціологічної лабораторії при кафедрі соціології управління Донецького державного університету управління.

У 2009 – 2011 роках – докторант кафедри історії України Донецького національного університету. Захистила докторську дисертацію з історії за темою «Правоохоронні органи УСРР у роки непу: історичні аспекти формування та діяльності» у 2012 році. З 2011 року – професор кафедри соціології управління Донецького державного університету управління.

У 2014 році була вимушена виїхати з окупованого Донецька до Львова.


Соціологія міста

Сьогодні ми живемо в особливому світі, де кількість міського населення перевищує кількість людей, які живуть у сільській місцевості. За прогнозами, ця тенденція зберігатиметься: більшість людей живе й житиме в містах. До того ж, стає все більше великих міст, кількісні параметри яких іноді навіть важко уявити. Кількість мешканців сучасних міст-гігантів може дорівнювати кількості населення всієї України.

Кожне місто має свій неповторний шарм, постає як складний соціокультурний організм, політико-економічна система, продукує особливі типи комунікації тощо. Тому сьогодні зрозуміти місто та його мешканця – це те саме, що зрозуміти світ.

Курс «Соціологія міста» пропонує вивчати місто як складний та багатоаспектний феномен, як форму спільноти, як тип соціальності, сутнісною рисою якого є інтеграція різнорідних видів життєдіяльності в єдину систему з власним механізмом підтримування та відтворення стабільності та порядку.

Викладання курсу здійснюється із залученням активних методів, що дає студентам змогу не лише засвоїти теоретичні знання про місто, а й на практиці апробувати деякі техніки та методи дослідження міського простору, підготувати та представити власні проекти.


Соціологія і медії

Сьогодні в Україні та світі накопичується значний обсяг соціологічної інформації. Швидкоплинний світ потребує не менш швидкої реакції, тож часто соціологічні фірми та інституції обмежуються публікацією отриманих цифрових даних, не надаючи розлогих аналітичних записок до кількісних показників. Правильне «прочитання» та потрактування цих даних потребує фахової підготовки, в іншому випадку журналіст може стати творцем «дешевої» сенсації, яка не відповідає соціальній реальності та, зрештою, підриває імідж і соціології, і журналістики.

Навчальний курс «Соціологія і медії» ознайомить з основними джерелами соціологічних даних та способами представлення результатів соціологічних досліджень; напрацювання навичок «прочитання» та представлення у ЗМІ соціологічної інформації.


 …було б дуже добре поступово повернути суспільство до можливості співіснування різних позицій. Розумію, що в умовах війни це важко зробити, бо загострення поділів на «своїх» та «чужих» є майже неуникненним. І, зрештою, це буде довгий процес, бо страх того, що певна настанова може бути використана й реалізована за допомогою зброї, ще довго заважатиме справжньому задоволенню від розмаїття, – Оксана Міхеєва в інтерв’ю «Українському тижню»


 Коли я розмірковувала, звідки міг узятись донецький сепаратизм, то згадала знайоме зі шкільних років ідеологічне поняття малої батьківщини. Про це говорили в усьому Союзі, але найбільше саме на Донбасі. Раніше я не бачила в цій ідеї сепаратистського потенціалу, адже мала батьківщина завжди є частиною більшої.Однак спрацював курс путінської пропаганди на відновлення СРСР: частина мешканців регіону сприймають Донбас як малу батьківщину в межах колишньої радянської держави,доповідь Оксани Міхеєвої на Школі міжнародної журналістики

Олег Яськів

директор Центру Митрополита Андрея Шептицького

Марічка Паплаускайте

репортерка, редакторка відділу «Репортаж» онлайн-журналу The Ukrainians

Ірина Старовойт

доцентка кафедри культурології УКУ, кандидат філологічних наук

Денніс Чемберлін

гостьовий професор (у 2016-2017 рр.): викладач Школи журналістики Ґрінлі університету Айова (США), лауреат Пулітцерівської премії

Олена Джеджора

старший викладач кафедри нової й новітньої історії України Гуманітарного факультету УКУ

Андрій Архангельський

медіааналітик, колумніст, дослідник медій

Оксана Міхеєва

професор факультету суспільних наук УКУ, доктор історичних наук

Сергій Трухімович

консультант з медіареклами, медіатренер

Ярослав Грицак

професор Гуманітарного факультету УКУ, доктор історичних наук

Павел Решка

журналіст-розслідувач, публіцист, кореспондент журналу «Newsweek» (Польща)

Андрій Великий

ведучий радіостанції «Львівська хвиля», музичний редактор, продюсер

Пупчек Марія

Марія Ліен Пупчек

гостьовий професор (2011-2012 н.р.); доктор (Ph.D) комунікації (університет Квінз, Північна Кароліна, США)

Наталія Габор

доцент факультету журналістики ЛНУ ім. І.Франка, кандидат філологічних наук

Владика Борис Ґудзяк

президент УКУ, доктор (Ph.D) зі слов’янської та візантійської культурно-церковної історії

Сергій Трухімович

Курс: рекламні комунікації

Консультант із реклами, медіатренер. Креативний самурай у CRESPO та письменник у ЛА «Піраміда». Має уявних друзів. Вірить у рекламу і конструктивну безтурботність.

Займається консультуванням із питань розвитку креативного мислення, розробкою та супроводом рекламних проектів, письменництвом і копірайтингом, персональним коучінгом, концептуально-креативним супроводом проектів і особистостей.

Сергій Трухімович народився у Луцьку. 2001-го року закінчив Львівський державний медичний університет імені Данила Галицького. У 2004-2005 роках – копірайтер у студії звукозапису «Люксен»; у 2006-2010 роках – копірайтер на радіо «Львівська хвиля»; у 2010-2011 роках – копірайтер на телеканалі ZIK; у 2012-2013 роках – сценарист та ведучий телепроекту «На! Роботу» телеканалу ZIK. Із 2008 року працює також у власній студії творчих ініціацій CRESPO.

Видання:

Наукові інтереси: творчість – методологія, механіка, увідомлене управління; meidmapping (робота з ментальними картами);  методологія розвитку та навчання

e-mail: crespo@crespo.com.ua Facebook: Sergiy Trukhimovych


Медіареклама

У кожного в житті є чимало ситуацій, коли ви розповідаєте друзям, знайомим про книжку, фільм або нову модель смартфона. Зазвичай ваша розповідь закінчується так: обов’язково прочитай; раджу подивитись; купи – не пошкодуєш. Фактично цією ситуацією ви створюєте рекламне повідомлення, якого для ваших друзів цілком достатньо, щоб придбати продукт , який ви «розрекламували».

Знаю, що настане  час, коли і про вас будуть так само говорити, тобто фактично рекламувати: обов’язково прочитай його/її статтю, вона вартує твого часу!!! Але перш, ніж це станеться, варто навчитися самим правильно рекламувати цікавий, важливий чи корисний продукт. Переконаний, що допоможе вам у цьому навчальний курс «Медіареклама», під час якого ви:

  • навчитеся планувати та реалізовувати рекламні проекти;
  • зрозумієте, у чому головні відмінності між PR та рекламою;
  • отримаєте відповідь на запитання, що спонукає людей відгукуватися на рекламні звернення;
  • навчитеся працювати із брифом для збирання інформації;
  • дізнаєтесь, що таке креативне мислення у рекламі;
  • визначите головні принципи створення рекламного повідомлення;
  • на практиці зрозумієте, у чому особливості, переваги, відмінності реклами в різних медіях: друкованих, на телебаченні, радіо, в інтернеті.

У підсумку разом із колегами по команді створите власне відео-, аудіо- чи візуальне рекламне повідомлення.

Та найголовніше – ви збагнете, що реклама – це об’єктивний процес: незалежно від вашого бажання, ви рекламуєте себе своїми вчинками, своєю працею, своїм професіоналізмом.


Олег Яськів

директор Центру Митрополита Андрея Шептицького

Марічка Паплаускайте

репортерка, редакторка відділу «Репортаж» онлайн-журналу The Ukrainians

Ірина Старовойт

доцентка кафедри культурології УКУ, кандидат філологічних наук

Денніс Чемберлін

гостьовий професор (у 2016-2017 рр.): викладач Школи журналістики Ґрінлі університету Айова (США), лауреат Пулітцерівської премії

Олена Джеджора

старший викладач кафедри нової й новітньої історії України Гуманітарного факультету УКУ

Андрій Архангельський

медіааналітик, колумніст, дослідник медій

Оксана Міхеєва

професор факультету суспільних наук УКУ, доктор історичних наук

Сергій Трухімович

консультант з медіареклами, медіатренер

Ярослав Грицак

професор Гуманітарного факультету УКУ, доктор історичних наук

Павел Решка

журналіст-розслідувач, публіцист, кореспондент журналу «Newsweek» (Польща)

Андрій Великий

ведучий радіостанції «Львівська хвиля», музичний редактор, продюсер

Пупчек Марія

Марія Ліен Пупчек

гостьовий професор (2011-2012 н.р.); доктор (Ph.D) комунікації (університет Квінз, Північна Кароліна, США)

Наталія Габор

доцент факультету журналістики ЛНУ ім. І.Франка, кандидат філологічних наук

Владика Борис Ґудзяк

президент УКУ, доктор (Ph.D) зі слов’янської та візантійської культурно-церковної історії

Ярослав Грицак

Курси: західна цивілізація, історія ідей 

Доктор історичних наук, професор кафедри нової і новітньої історії України Українського католицького університету. Почесний професор Національного університету «Києво-Могилянська Академія».

Ярослав Грицак народився в селі Довгому Стрийського району Львівської області. 1982 року закінчив історичний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка.

Головний редактор наукового річника «Україна модерна», член редакційної колегії часописів Ab Imperio, Критика, Slavic Review, член наглядової ради журналу Harvard Ukrainian Studies.

Член Конкурсної комісії, до повноважень якої входить висунення кандидатур на посаду директора Національного антикорупційного бюро України.

Наукові інтереси: історія Східної Європи 19-20 ст, інтелектуальна історія, історія та теорія націоналізму

Автор видань: 

  • Куди рухається світ. – К. : Грані-Т, 2015.
  • Страсті за Бандерою: статті та есеї / упоряд.: Тарік Сиріл Амар, Ігор Балинський, Ярослав Грицак. – К. : Грані-Т, 2010.
  • Життя, смерть та інші неприємності. – К. : Грані-Т, 2008.
  • Пророк у своїй вітчизні: Іван Франко і його спільнота. – К. : Критика, 2006.
  • Страсті за націоналізмом. – К. : Критика, 2004.
  • Historia Ukrainy: Narodziny nowoczesnego narodu. – Lublin, 2001.
  • Нариси Історії України: Формування модерної української нації XIX-XX ст. – К. : Генеза, 2000.

e-mail: yaroslav.hrytsak@gmail.com


Історія ідей

«Не варто й дивитись на мапу, …якщо на ній не зазначена Утопія,  бо це та країна, на береги якої завжди висаджується людство.  А тоді починає озиратись, та побачивши кращу країну,  знову здіймає вітрила»

Оскар Вайльд

У різні історичні епохи універсальна потреба людини сформулювати ідеал суспільного життя, вдосконаленого розумом, на який можна покласти свої (реальні чи уявні) надії, виявлялась  у формах і жанрах, більш відповідних до стану і настроїв цих епох. Так постав корпус письмових творів, які є золотою спадщиною європейської цивілізації. Вони допомагають нам зрозуміти як зберегти віру в людство та власну людяність.

Історія ідей – це  ознайомлення із творами Платона й Августина, Абеляра і Мора, Мак’явелі і Локка, Вольтера і Гакслі, Камю і Баумана та багатьох інших. Вони писали в різні часи, їхні твори різняться жанрами та метою, але в центрі кожного з них – людина та її призначення. З якої «печери» людство намагається вийти, яку «Утопію» віднайти, якого «Володаря» і якого «урядування» прагне, що таке «соціальний договір» і що пророкує «сон Ера», якою «сомою» і від якої «чуми» люди лікують  свої рани в ці «Плинні часи», і чи справді настав «Кінець історії»?

Ви матимете нагоду познайомитись з авторами, твори яких увійшли у світові канони Великих Книжок. Без них сучасні дискурси – неможливі. Їх знають і часто цитують, але мало хто насправді читав. Заглиблення у ці тексти, дискусії довкола висловлених у них ідей дадуть змогу розширити світосприйняття, позбутися затертих кліше, сформувати власні враження, поглибити навички критичного мислення і – маємо надію – краще пізнати себе і світ довкола.

Західна цивілізація

Ніщо так не сприяє розумінню сучасності та її проблем, як історична перспектива. З цим погоджуються і відомі економісти (Кейнс),  і дипломати (Кіссинджер), й інші знані представники дуже потрібних та прагматичних професій. Біда, однак, у тому, що чим більше і швидше навколо нас відбувається змін, тим більше ми втрачаємо вміння мислити історично.

Тому ми обговорюватимемо в історично-порівняльній перспективі ті проблеми, які найбільше стосуються сучасної України: національна ідентичність, урбанізація, демографічна трансформація та еволюція сім’ї, зміна поколінь тощо. Ми розглядатимемо їх у ширшому контексті так званої «Великої трансформації» – переходу від традиційного до модерного/постмодерного суспільства.

Зазначимо, що навчальний курс «Західна цивілізація» ґрунтується на обговоренні текстів, котрі на свій лад становлять «золоту скарбничку» модернізаційних теорій та їхніх ревізії: Андерсона, Гершенкрона, Джадта,  Ґелнера, Інґлегарта, Колаковського, Нора та інших.


– Одразу хочу вам сказати:  я цього не знаю. Це не те питання, що обов’язково має якусь відповідь. Воно просто допомагає сконцентрувати мислення, – початок лекції Ярослава Грицака «Куди рухається світ?»

Грубо кажучи, я робив у своєму житті дуже багато університетів. І колись вирішив, що мушу іти шляхом звуження, а не розширення. Просто аби не загубити себе як науковця. Вирішив, що УКУ — це мій остаточний вибір, – Ярослав Грицак на The Ukrainians.

Олег Яськів

директор Центру Митрополита Андрея Шептицького

Марічка Паплаускайте

репортерка, редакторка відділу «Репортаж» онлайн-журналу The Ukrainians

Ірина Старовойт

доцентка кафедри культурології УКУ, кандидат філологічних наук

Денніс Чемберлін

гостьовий професор (у 2016-2017 рр.): викладач Школи журналістики Ґрінлі університету Айова (США), лауреат Пулітцерівської премії

Олена Джеджора

старший викладач кафедри нової й новітньої історії України Гуманітарного факультету УКУ

Андрій Архангельський

медіааналітик, колумніст, дослідник медій

Оксана Міхеєва

професор факультету суспільних наук УКУ, доктор історичних наук

Сергій Трухімович

консультант з медіареклами, медіатренер

Ярослав Грицак

професор Гуманітарного факультету УКУ, доктор історичних наук

Павел Решка

журналіст-розслідувач, публіцист, кореспондент журналу «Newsweek» (Польща)

Андрій Великий

ведучий радіостанції «Львівська хвиля», музичний редактор, продюсер

Пупчек Марія

Марія Ліен Пупчек

гостьовий професор (2011-2012 н.р.); доктор (Ph.D) комунікації (університет Квінз, Північна Кароліна, США)

Наталія Габор

доцент факультету журналістики ЛНУ ім. І.Франка, кандидат філологічних наук

Владика Борис Ґудзяк

президент УКУ, доктор (Ph.D) зі слов’янської та візантійської культурно-церковної історії

Павел Решка

Курси: розслідувальна журналістика, політичний репортаж

Польський журналіст-розслідувач, репортер, публіцист, військовий кореспондент. Автор книжок «Місце після імперії», «Моя війна», «Далеко від Вавеля», «Далеко від любові», “Малі боги”.

У 1999-2002 роках  – військовий кореспондент в Афганістані, Руанді, Косово; у 2003-2006 роках  – власний кореспондент газети Rzeczpospolita в Москві; у 2006-2009 роках – керівник відділу розслідувань газети Dziennik, 2009-2011 – журналіст газети Rzeczpospolita, 2012 року  – репортер журналу Wprost, у 2013-2017 – репортер газети Tygodnik Powszechny, з 2017 року – кореспондент журналу Newsweek.

Павел Решка – викладач факультету журналістики Варшавського університету.  Один із засновників «Фонду репортерів», який є майданчиком для обміну досвідом журналістів Східної Європи.

За публікації Павела неодноразово нагороджували відзнаками Асоціації польських журналістів. Лауреат премії «Польський Пуліцер» (1996 рік, за цикл статей про житлову аферу за участю посадових осіб); лауреат премії імені Даріуша Фікуса (2005 рік); лауреат премії імені Анджея Войцеховського (2010 рік, за цикл репортажів про Смоленську катастрофу).

e-mail: pawel.reszka@op.pl Facebook: Pawel Reszka Блог: Reszka świata


Журналістика розслідування

Журналісти – це четверта влада. Журналісти пильнують за «руками влади». Журналісти є для того, щоб політики мали кого боятися.

Журналіст-розслідувальник – як хірург серед лікарів. Його спеціальність – найцінніша, найважча й найбільш престижна у професії. Журналісти-розслідувальники намагаються своєю роботою зробити суспільство кращим.

У чому полягає їхня робота? Вона дещо споріднена із працею детектива. Потрібно організувати мережу власних інформаторів, перевіряти отриману інформацію, навчитися захищати своїх інформаторів. Важливо вміти шукати джерела та докази в архівах, судах, інтернеті, а також у найвіддаленіших куточках планети. Необхідно вміти виокремити правду від фальші. Працювати в цейтноті, усвідомлюючи, що помилка може дорого коштувати.

Я розповім вам, як усе це зробити!


 – Знаєте, – кажу я студентам, – ми нікому не потрібні професіонали, але кращої професії немає. Адже ми часто працюємо не за гроші, а за задоволення». До того ж у нас величезні можливості. Якщо ти фаховий журналіст, ти можеш зробити якісне розслідування і спричинити звільнення корумпованого міністра або пояснити людям, що в іншій частині світу вбивають мирне населення. Тому наша професія найкраща,Павел Решка про свою викладацьку роботу.

Майстер-клас Павела Решки у Школі журналістики УКУ: Політичний репортаж


На війні від журналістів ніхто не вимагає бути героями – ми повинні лише спостерігати. Але звісно, можемо і  допомагати – дати води, віднести на руках постраждалих до шпиталю, що розташований за кілька кілометрів. І допомагаємо не від геройства – буває так, що немає кому це зробити за нас,Павел Решка про військову журналістику.

Якщо журналіста щось перестає дивувати, це означає, що він заблизько підійшов до своєї теми — звик. А отже, репортаж не буде добрим: журналіст повинен завжди дивуватися, йому має бути цікаво. Дистанція дуже важлива для репортажу: новинарі часто занадто наближаються до політики й перестають розуміти суть подій,правила репортажу Павела Решки.

Олег Яськів

директор Центру Митрополита Андрея Шептицького

Марічка Паплаускайте

репортерка, редакторка відділу «Репортаж» онлайн-журналу The Ukrainians

Ірина Старовойт

доцентка кафедри культурології УКУ, кандидат філологічних наук

Денніс Чемберлін

гостьовий професор (у 2016-2017 рр.): викладач Школи журналістики Ґрінлі університету Айова (США), лауреат Пулітцерівської премії

Олена Джеджора

старший викладач кафедри нової й новітньої історії України Гуманітарного факультету УКУ

Андрій Архангельський

медіааналітик, колумніст, дослідник медій

Оксана Міхеєва

професор факультету суспільних наук УКУ, доктор історичних наук

Сергій Трухімович

консультант з медіареклами, медіатренер

Ярослав Грицак

професор Гуманітарного факультету УКУ, доктор історичних наук

Павел Решка

журналіст-розслідувач, публіцист, кореспондент журналу «Newsweek» (Польща)

Андрій Великий

ведучий радіостанції «Львівська хвиля», музичний редактор, продюсер

Пупчек Марія

Марія Ліен Пупчек

гостьовий професор (2011-2012 н.р.); доктор (Ph.D) комунікації (університет Квінз, Північна Кароліна, США)

Наталія Габор

доцент факультету журналістики ЛНУ ім. І.Франка, кандидат філологічних наук

Владика Борис Ґудзяк

президент УКУ, доктор (Ph.D) зі слов’янської та візантійської культурно-церковної історії


Partners