Андрій Дахній

Оновлено: 13.07.2015

Курси: медіафілософія; медіаантропологія

Фахівець із історії філософії, кандидат філософських наук

Народився у місті Стрию. 1990 року закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка, у 1991-1994 рр. навчався в аспірантурі того ж університету за спеціальністю «Історія філософії», 1996 року захистив кандидатську дисертацію (тема: «Проблема співвідношення людини і техніки в екзистенціальній духовній традиції»). З 1995 року асистент, а з 1999 року – доцент кафедри історії філософії Львівського національного університету імені Івана Франка, з 2014 року – докторант того ж університету.

 

Публікації:

– Акустика збідненого часу // Вісник Львівського університету. Філософські науки. Випуск 2. – Львів: Світ, 1998. – С.130-135.

– Schopenhauer und Kierkegaard: Parallelen im Lichte der Romantik und der heutigen geistigen Situation // Schopenhauer-Symposion 2000. – Würzburg, 2002. – S.133-139.

– Людське існування у технічному середовищі: рефлексія екзистенційної філософії // Записки наукового товариства імені Шевченка. Том CCXLIII. Праці історично-філософської секції – Львів, 2002. – C.269-283.

– Ідеал щастя крізь призму чуттєвості: к’єркеґорівський естетик і проблема сучасного гедонізму // Людинознавчі студії: Збірник наукових праць Дрогобицького держпедуніверситету імені Івана Франка – Дрогобич, 2004. – С.191-201

– Юрґен Габермас: становлення соціального мислителя // Залучення іншого: Студії з політичної теорії / Перекл. з нім. Андрій Дахній; наук. ред. Борис Поляруш – Львів: Астролябія, 2006. – С.372-404.

– Екзистенційно-онтологічна інтерпретація феномену смерті у філософії М.Гайдеґґера // Одеський національний університет ім..І.І.Мечникова. Докса. Збірник наукових праць з філософії та філології. Випуск 14. Одеса, 2009. – С.192-201.

– Два джерела екзистенціального мислення Мартина Гайдеґера // Sententiae. Наукові праці Спілки дослідників модерної філософії (Паскалівського товариства). ХХІІ №1. 2010 – Вінниця, 2011. – С.63-74.

– Фактично-історичний вимір досвіду у філософії раннього Гайдеґера  // Філософська думка. Український науково-теоретичний часопис. Київ, 2011. №5. – C.76-88.

– Dynamics of human being in context of anthropological position of St. Augustinus and S.Kierkegaard // Acta humanitas. Casopis pro spolecenske vedy. Rocnik III, 2013. C.1 – Kolin, 2013. P.176-196.

 

Наукові інтереси: історія західної філософії ХІХ-поч.ХХІ ст., феноменологія, герменевтика, екзистенціалізм, філософія техніки, медіафілософія, філософська антропологія, філософія М.Гайдеґґера.

e-mail:   [email protected]     Facebook: Андрій Дахній


Медіаантропологія

Будь-яка людина неодмінно замислюється над суттю і спрямованістю свого власного життя, її невідворотно вабить питання, в який спосіб це життя має бути прожитим, яким чином належить ставитися до інших людей, як співвідносяться у ній душа і тіло, в чому полягає її свобода, як вона спроможна досягти щастя і т.д. Подібні питання ще починаючи від античних часів становлять предмет антропологічного знання. Останнє сприймається як важлива царина гуманітаристики, передовсім філософії.

Водночас, позаяк сучасна людина живе у дедалі більш технізованому світі, визначити її ідентичність, збагнути суть покладання нею життєвих цілей, своєрідність побудови нею міжособистісних стосунків неможливо без усвідомлення природи медіатичної реальності, без «вписування» людини у цю медіареальність. Тому антропологія невідворотно набуває форми медіаантропології.

Виходячи із низки спроб розв’язання антропологічної проблематики в західному мисленні (причому як в історичному, так і систематичному ракурсі), намагатимемося проаналізувати специфіку життєсвіту саме сучасної, «медіатичної» людини. Зокрема, йтиметься про те, яким чином впливає на людину створена нею ж техніка, як змінюється  людська ідентичність під дедалі активнішим напором інформаційних потоків і «симуляційних» практик, прискореного ритму життя, анонімності у мережевому просторі, як трансформуються при цьому антропологічні уявлення про час і простір, про «ближнього» та «дальнього», про реальне та віртуальне, про людську свідомість (розуміння якої рухається від «менталізму» до інспірованого нейрофізіологією «еволюціонізму») і т.д. Такого роду проблеми і постануть у центр зацікавлень курсу «Медіаантропологія».

Share on FacebookTweet about this on TwitterShare on Google+Share on VKEmail this to someone