Ігор Балинський

Оновлено: 08.05.2017

Курси: креативні індустрії, радіожурналістика,  християнство в літературі і кінематографі ХХ ст., аналітична журналістика

Керівник і засновник Школи журналістики Українського католицького університету. Кандидат наук із соціальних комунікацій. Доцент кафедри журналістики УКУ.

Ігор Балинський народився в селі Брониця Дрогобицького району Львівської області. 1996 року закінчив факультет журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка. Займається науково-педагогічною роботою з 1996 року.

У 1995-1996 роках – редактор програми «Вибрані часом» Львівського державного радіомовлення; у 2004-2006 роках – головний редактор інформаційного агентства «Західна інформаційна корпорація», у 2007-2009 роках – шеф-редактор інтернет-видання Zaxid.net.

Співавтор інтерактивного навчального курсу «Якісне регіональне онлайн-видання».

Видання:

  • Leopolis multiplex / упоряд.: Ігор Балинський, Богдана Матіяш. – К. : Грані-Т, 2008. – 480 с.
  • Страсті за Бандерою: статті та есеї / упоряд.: Тарік Сиріл Амар, Ігор Балинський, Ярослав Грицак. – К. : Грані-Т, 2010. – 400 с.

Наукові інтереси: масова культура, креативні індустрії, інтернет-комунікації, нові медіа, політична комунікація, література факту, християнська література

e-mail: [email protected] Facebook: Ігор Балинський


Креативні індустрії

  • Чому «Доктор Хаус» збирає біля екранів телевізорів чи моніторів комп’ютерів десятки мільйонів глядачів?
  • Чому ІКЕА – еталон дизайнерського смаку?
  • Чому Гаррі Поттер відоміший за Барака Обаму?
  • Чому Коко Шанель визнано іконою стилю?
  • Чому Девід Бекхем – ікона успіху?

Часткову відповідь на ці запитання дає американський соціолог Ричард Флорида, який у своєму культовому «Креативному класі» зазначає: «Практично у будь-якій сфері – від автомобілебудування до індустрії моди, від харчової промисловості до інформаційних технологій – перемагає той, хто володіє креативним потенціалом».

Отже, тому що КРЕАТИВНО.

У ХХІ столітті завдяки мас-медіям та глобалізації мода, спорт, реклама, шоу-бізнес, комп’ютерні ігри, туризм, дизайн, телевізійний серіал, субкультура дитинства перетворилися на креативні індустрії (галузі, які поєднують створення, виробництво та комерціалізацію змістів) – світ втілених мрій і фантазій, світ стилю і смаку, а головне – успіху.

  • Тож як працюють креативні індустрії?
  • У чому їх привабливість для сотень мільйонів жителів Землі?
  • Які цінності вони ретранслюють?
  • Яка є роль мас-медій у цих феноменах?

На ці та інші запитання ми спільно шукатимемо відповіді в межах навчального курсу «Креативні індустрії».

Обіцяємо: буде цікаво та корисно!!!

Радіожурналістика

Ми запрошуємо вас пірнути у крутезний світ радіо, де звук творить дива.

Ми навчимо вас лише голосом передавати емоції та почуття: керувати, стримувати, переживати, радіти, горіти…

Ви вчитиметесь в умовах реальної радіоЖУРНАЛІСТИКИ. Технічна база УКУ схожа на  студії багатьох провідних радіостанцій України. Ви матимете можливість «доторкнутися» до справжнього радіо. І, зрештою, зрозуміти чи це ваше.

Наш курс поділений на три основних частини. Створюватимемо найважливішу програму будь-якої станції – РАНКОВЕ ШОУ. Один із найкращих новинарів України Ярина Капітан навчить вас правильно готувати радіоНОВИНИ.

І, звичайно, відкриємо вам усі таємниці радіоІНТЕРВ’Ю.

Наше навчальне гасло дуже просте – практика, практика і ще раз ПРАКТИКА!

До зустрічі в радіостудії!

Християнство в літературі та кінематографі ХХ ст.

  • «Неформатний Бог»»: чи зрозумілішим став Ісус у рок-звучанні? (на прикладі рок-опери «Ісус Христос – суперзірка»).
  • Чому Михайло Булгаков у романі «Майстер і Маргарита» реабілітовує Понтія Пилата?
  • Проти чого бунтувала Леся Українка у своїх поемах на християнську тематику? («На полі крові», «В катакомбах», «Адвокат Мартіан»)
  • Чому література ХХ століття ставить під сумнів зраду Ісуса Юдою? (Леонід Андрєєв «Юда Іскаріот»; Хорхе Луїс Борхес «Три версії зради Юди»; Нікос Казандзакіс «Остання спокуса Христа»)
  • Де межа вільного трактування образу Бога в масовому кіно та літературі? (на прикладі роману грецького письменника Нікоса Казандзакіса «Остання спокуса Христа» та його однойменної екранізації Мартіном Скорсезе)
  • Чому одну із найдостовірніших кінобіографій Ісуса Христа («Євангеліє від Матея») зняв італійський комуніст П’єр Паоло Пазоліні?

«Аргентинський Гомер» – Хорхе Луїс Борхес – в есеї «Чотири цикли» писав, що в історії людства є лише чотири історії:

Перша – про облогу міста, яке захищають і штурмують герої – про Трою.

Друга – про повернення – про Улісса.

Третя – про пошук: – про Ясона.

І четверта – про самовбивство бога – про Аттіса, Одіна чи Христа.

Отже, історій лише чотири, все решта – переспіви та інтерпретації.

Якщо наслідувати Борхеса, то в літературі та кінематографі ХХ ст. християнство репрезентоване через три головні історії: історія Христа (жертовність), історія Юди (зрада), історія Понтія Пилата (конформізм). Ці три історії (і не лише вони) мовою книжки чи кіно здатні спричинити справжні (не завжди словесні) баталії.

Власне про особливості інтерпретації християнства через історії Христа, Юди та Понтія Пилата в літературі та кінематографі ХХ ст. йтиметься у межах авторського курсу «Християнство в літературі і кінематографі ХХ ст.».

Якщо вам цікаво, тоді до зустрічі)))



А ще Ігор Балинський – капітан футбольної команди «Журналісти УКУ»

Share on FacebookTweet about this on TwitterShare on Google+Share on VKEmail this to someone