Отар Довженко

Оновлено: 17.08.2016

Курси: онлайн-журналістика; вступ до журналістики; медіакритика; аналітична журналістика; ідеї в соціальних медіях; текст у цифрових медіях; Self-branding та управління онлайн-спільнотами.

Медіакритик, редактор, журналіст. Викладач кафедри журналістики і кафедри медіакомунікацій УКУ.

Отар Довженко виріс у Дніпропетровську. 2004 року закінчив факультет систем і засобів масової комунікації (журналістики) Дніпропетровського національного університету. З 2001 року мешкає у Львові.

У 2005-2011 роках працював у групі видань «Телекритика»; був заступником шеф-редактора, головним редактором сайту, керівником проекту MediaSapiens. Упорядник збірки «Джинсова свобода». Із 2005 року займається моніторинговими дослідженнями українських телеканалів, друкованих та онлайн-видань.

Член Незалежної медійної ради. Кавалер ордену За заслуги третього ступеня :)

Співавтор інтерактивного навчального курсу «Якісне регіональне онлайн-видання».

Наукові інтереси: журналістські стандарти, медіаетика, медіамоніторинг, нові медіа, інтернет-журналістика, медіакритика

e-mail: [email protected]  Facebook: Otar Dovzhenko Twitter: @otardovzhenko


Онлайн-журналістика / Вступ до журналістики / Онлайн-новини

До своєї першої редакції я прийшов відразу на посаду заступника шеф-редактора… Й невдовзі зрозумів, що це неправильний шлях. Ви можете мріяти про карєру видатного телеведучого, шанованого колумніста чи безкомпромісного розслідувача, але починати треба з початку.

Неможливо стати журналістом, прочитавши книжку чи прослухавши курс лекцій: це ремесло, як і будь-яке інше, вимагає вправ. «Курс молодого бійця» відкриває ази професії новачкам і допомагає впорядкувати свої знання тим першокурсникам, які вже мають журналістський досвід. Щотижня маючи практичні завдання, студенти опановують «редакційну» й «польову» інформаційну журналістику, звикають співпрацювати в команді та працювати з вимогливим редактором. Тут не буде завдань до виконання in vitro – кожен матеріал створюється в реальних умовах і призначений для публікації. Студенти вчаться шукати та перевіряти інформацію, писати новини й брати коментарі, швидко обробляти пряму мову і якісно використовувати мультимедійні елементи.  А що медійні практики стрімко змінюються, й підручники з онлайн-журналістики застарівають, щойно вийшовши з друку, викладачеві часто доводиться згадувати латинське docendo discimus – навчаючи, вчися сам.


  Медіакритика

Якось я вирішив прочитати відгуки на одну з перших своїх публікацій в онлайн-виданні – й пережив такий стрес, що не наважувався зазирати до коментарів іще півроку. Критика може бути болючою, але вона допомагає нам зростати.

Медії працюють краще, коли мають змогу дивитись на себе збоку, а їхня якість вимірюється не лише тиражами й рейтингами. Тому в європейських та північноамериканських країнах критика медій має велике значення, а її традиції коріняться в публіцистиці ХІХ століття. Натомість у Радянському Союзі критикувати ЗМІ було не заведено; у незалежній Україні медіакритика зосередилась у кількох нішевих онлайн-виданнях. А тим часом варто почитати дописи в соціальних мережах чи послухати розмови в громадському транспорті, щоб пересвідчитись: в українському суспільстві назрів величезний запит на медіакритику, який стає дедалі гострішим в умовах інформаційної війни. Цей курс – про те, як задовольняти цей запит, створюючи медіакритичні матеріали в різних форматах і на різних платформах; як бути переконливим, не бути банальним і знаходити позитивну перспективу, пишучи про медійний продукт; як розпізнавати проблеми галузі і вловлювати тренди професійних дискусій. Кожен студент у межах цього курсу спробує себе в ролі критика медій.

11403320_10200623700791021_3774605650458357519_n


Аналітична журналістика

Якось я запитав у двох десятків знайомих журналістів, кого вони вважають найкращим аналітиком українських медій. У відповідях фігурували пятеро людей, троє з них працюють в одній газеті. Мені здається, що це замало.

Новини дають нам знання про те, що відбувається, а публіцистика допомагає сформулювати своє ставлення до подій. Третьою, дуже важливою ланкою є аналітика, що дає розуміння ситуації, розкладає все по поличках і пропонує зробити власні висновки. Не отримуючи якісної аналітики, аудиторія приречена рефлексувати навпомацки, й тоді нею дуже легко маніпулювати. Ми намагаємось виправити цю ситуацію, поповнивши перелік успішних аналітиків українських ЗМІ новими прізвищами. Крім загального уявлення про аналітичну журналістику, її інструменти та формати, до курсу входять оглядові тематичні лекції: про культурну аналітику розповість Володимир Павлів, про політичну – Ігор Балинський, а про релігійну – Тарас Антошевський.  У межах цього курсу студенти багато читають, думають і пишуть, адже курсовим завданням є повноцінна аналітична стаття.


 Ідеї в соціальних медіях

Якось я завів собі песика породи такса. Мати таксу виявилось великою радістю, й мені дуже кортіло поділитись із кимось своїми почуттями. Я створив спільноту у Facebook і запросив до неї кількох знайомих власників такс. За кілька місяців у спільноті зібралося понад півтораста учасників, які навряд чи мали б шанс зустрітись, познайомитись і обмінятись досвідом за інших обставин.

Соціальні медіа пропонують фантастичні можливості для гуртування однодумців, співпраці та просування конструктивних ідей. Величезним стимулом для цього став Майдан 2013-2014 року, який розпочинався й значною мірою розгортався саме у віртуальному просторі. Але й до Майдану чимало громадянських ініціатив, що зародилися в соціальних мережах, змогли досягти реального результату. Відходячи від спрощеного розуміння SMM як інструменту продажів і комерційного просування, ми разом із студентами розроблятимемо стратегії представництва та розбудови медійних і громадських стартапів у різних соціальних медіях. Кожен із них спланує і, за бажання, втілить у життя власний проект.

Журналістика в нашій країні стала справді небезпечною професією: за один рік було травмовано, викрадено, вбито більше медійників, ніж за всю попередню історію незалежної України. Щоб добувати найважливіші новини, журналістам доводиться щодня ризикувати життям. Насильство, якого ще побільшало, коли головними темами стали війна та її наслідки, перебуває у фокусі засобів масової інформації. Медії сповна розділили емоційну травму суспільства та разом із ним учаться жити та працювати в нових непростих умовах,лекція Отара Довженка «Що війна робить із медіа, що медіа роблять із нами».


Share on FacebookTweet about this on TwitterShare on Google+Share on VKEmail this to someone