Вбити дракона. Українські революції

Оновлено: 12.05.2017

20170512_084317Українське видання збірки художніх репортажів Катажини Квятковської-Москалевич «Вбити дракона. Українські революції» вийшло у видавництві Львівського медіафоруму 11 травня 2017 року. Книжку можна купити на кафедрі журналістики Українського католицького університету (Львів, вул. Хуторівка, 35-а, кабінет 322; як знайти); на стенді видавництва УКУ на Книжковому Арсеналі 17-21 травня; на Львівському медіафорумі 25-26 травня. Про продаж у книгарнях повідомимо згодом. 26 травня в межах Львівського медіафоруму авторка презентує книжку у Львові.

Катажина Квятковська-Москалевич. Вбити дракона. Українські революції  / пер. з польськ. Андрій Бондар. — Львів: Видавництво Львівського медіафоруму, 2017. — 224 с. — ISBN 978-966-97668-0-9

Врадіївка, Оксана Макар, свавілля «Сім’ї» Януковича, зажерливість суддів та олігархів, сепаратизм у Криму й на Донбасі, Майдан, захоплення Слов’янська, перші жертви й перші герої українсько-російської війни… Епізоди новітньої української істор ії у книжці польської письменниці Катажини Квятковської-Москалевич змальовані з незвичного для нас погляду стороннього, але не чужого спостерігача. Ця побудована на людських історіях книжка, яку авторка писала понад десять років, — про боротьбу з нашим внутрішнім монстром, якого неможливо вбити, і про силу, яка змушує Україну не здаватись у цій боротьбі.

Книжка вийшла 2016 року в польському видавництві Czarne. Катажина Квятковська-Москалевич понад десять років пише репортажі про Росію, Білорусь та Україну. Навчалась у Познані, Варшаві, Мінську, Харкові та Москві. 2011 року отримала нагороду Amnesty International «Перо надії».

Cторінка українського видання на Facebook 

Дизайн обкладинки: Оксана Васьків-Кукул. Графіка на обкладинці: Олекса Манн.

Третього грудня 2016 року Катажина Квятковська-Москалевич виступила перед спільнотою Школи журналістики УКУ. Йшлося про межі репортажу та репортаж за межами; зокрема, розповідала письменниця й про історію написання книжки «Вбити дракона. Українські революції». Майстер-клас був організований за підтримки проекту mymedia.org.ua.

Коли я почала писати книгу про українські революції, я намагалася відсторонитися від того, що я полька, адже люди мені розповідали свої історії не так, як би вони розповідали їх українським журналістам. Я не хотіла розуміти Україну з польської точки зору, деякою мірою мені це вдалося.

Коли я готувала репортаж про батьків, що втратили на війні дітей, обійшла 50 сімей. Хоча в кінцевому результаті до книги увійшли лише дві розмови, — це не означає, що решта бесід були неважливими. Усі ці розмови сформували моє бачення ситуації, тому мені вдалося так практично одноголосно передати біль за всіх.

Під час написання книги в мене було таке враження, що я пишу вже не про Україну, а про універсальні процеси, які актуальні й для Польщі. Може, у вас вони більш яскраві. Тому в мене не було ніякого культурного шоку. Із самого початку треба вивчити культурний код, щоб потім спробувати зрозуміти людей з іншої країни. Може, ви будете сміятись, а я виглядатиму по-дурному як автор, але я дивилась всякі програми на кшталт «Міняю жінку» чи «Битва екстрасенсів». Звісно, було багато книг і фільмів, але я дійшла навіть до таких програм. Все це було для того, щоб знайти якомога більше культурних кодів, які тут існують.

Я взагалі фанатка українського почуття гумору і щиро вам заздрю. Поляки не такі. Вміння сміятися з себе – це дуже хороша риса суспільства, яку я ціную. Я писала в книзі, що навіть у найсумніших українських історіях народжується стихійний гумор >>УП. Культура

Share on FacebookTweet about this on TwitterShare on Google+Share on VKEmail this to someone