Школа міжнародної журналістики «Україна – Грузія – Молдова»

Оновлено: 16.05.2016

перша :: друга :: третя :: четверта :: Україна Грузія – Молдова

Чергова Школа міжнародної журналістики, організована Школою журналістики Українського католицького університету за підтримки mymedia.org.ua, була інтернаціональною. Завдяки партнерству з Державним університетом Молдови (USM) та Школою журналістики та медіаменеджменту Грузинського інституту громадських справ (GIPA) участь у проекті взяли студенти з Молдови та Грузії. А отже, йшлося про європейські перспективи цих трьох держав та виклики, які постають перед ними через агресивне сусідство Росії та внутрішні проблеми.


Євген Магда :: Ніно Іванішвілі :: Руслан Шевченко :: Ребекка Гармс :: Отар Довженко :: доля окупованих територій :: Вікторія Середа :: Звіад Корідзе :: Руслан Шевченко про молдаван :: Валерій Пекар :: Леонід Літра :: Андрій Садовий :: Баррі Гебб :: оборона від Росії

Кліше часів Валуєвського циркуляру перейшли до інструментарію НКВС, зовсім не змінившись. З одного боку, це добре, тому що можна зрозуміти російську логіку. З іншого, видно, що ці люди не збираються нічому вчитися. Наприклад, поширена практика – дискредитація історичних персонажів: подивіться, скільки бруду росіяни виливають на Шухевича, Бандеру, Мазепу та інших лідерів нашого минулого >>Курс

Ситуація в ЄС можливо, для вас іззовні виглядає більш позитивною, ніж ситуація у вашій країні. Але вона набагато менш стабільна, ніж нам хотілося б. Націоналістичні партії отримують перевагу в багатьох країнах, зростає непевність, яку відчувають громадяни цих країн, адже вони не розуміють, що відбувається у Брюсселі – він занадто далеко від них… >>ZIK

Российская пропаганда успешно работает в нескольких направлениях. Общемировое: здесь успешно действует иновещание, в частности, телеканал Russia Today. Внутреннее — направленное на собственных граждан, а также на адептов «русского мира», которых Кремль называет соотечественниками. Эта аудитория готова воспринимать любую пропаганду. Еще один поток направлен на людей, анализирующих информацию, но не согласных с положением вещей в Украине — так называемых «адекватников». Для каждой аудитории российская пропаганда тщательно выбирает месседжи >>MediaSapiens

У 2013 році найбільший рівень сепаратистських настроїв демонструвала Чернівецька область. 14% респондентів відповіли, що Україна розпадеться на кілька держав. У Криму та на Донбасі підтримка цієї позиції не перевищувала півтора відсотка. Тобто ще три роки тому не йшлося про те, що якась територія відійде іншій державі чи Україна розпадеться. Цікаво, що найбільш сепаратистською виявилася Центральна Україна, якій, в принципі, немає куди йти. Ситуація кардинально змінилася вже до 2015 року – 17% опитаних на Донбасі підтримують цю сепаратистську позицію >>Zaxid.net

Я ніколи в житті не мав плану бути міським головою. Обставини мене змушували адекватно реагувати на ту чи іншу ситуацію. Мене дуже болить, коли я бачу несправедливість. Не можу стояти осторонь, коли я бачу, що є біда. Коли умієш зібрати людей і вирішити проблему – треба це робити. А як ви хочете збудувати цю країну? >>Zaxid.net

Перефразую слова Вінстона Черчіля про те, що демократія – жахлива система, але кращої у світі ще не вигадали. Можливо, когось не влаштовує ефективність НАТО на сьогоднішньому етапі, але альтернативної системи колективної безпеки обабіч Атлантичного океану немає… >>Курс

Налагодити діалог між жителями Грузії та її невизнаних республік вийде не раніше ніж за 10 років, вважає грузинська журналістка Ніно Іванішвілі. Саме стільки знадобиться, щоб повернути довіру людей одне до одного >>Новое время

Інформацію про спікерів можна знайти у програмі Школи: 


Анна Романдаш :: Emerging trio in the post-Soviet scene?

Dealing with Russian involvement and implementing reforms – that is the main advice the members of the European Parliament gave to Ukraine, Georgia and Moldova in its resolution on January 21st 2016. With a special focus on the war in eastern Ukraine, the deputies urged these three countries to move toward democratic transformations and efficient government work >> New Eastern Europe


Михайло Драпак :: Угода про асоціацію: навіщо Київ грається із Брюсселем

Із початком війни на Сході України оцінки ролі Угоди з ЄС ще більше зросли: її виконання почали вважати запорукою перемоги в боротьбі з російською окупацією. Сьогодні ж в Україні риторика стосовно документа дещо змінилася: у дискурсі політиків вона поступилася місцем непослідовності реформ, їх саботуванню, а трендом медіа стали корупційні скандали у вищих ешелонах влади. Ми увійшли не тільки в період «утоми від реформ», а ще й стали перед необхідністю переосмислення реальних завдань Угоди про асоціацію… >> Главком


Олексій Коваленко :: Загублені люди: Як повертають окуповані території та довіру їх мешканців Грузія та Молдова

Одна за одною, три пострадянські держави – Україна, Грузія та Молдова – постали перед проблемою повернути тимчасово втрачені території – фізично і морально. Всі три пішли різними шляхами. Грузія, аби привабити окуповані території, продумала систему доступної медицини й вищої освіти. Молдова намагається зацікавити жителів Придністров’я безвізовим режимом з Європою. Україна – продовжує виплачувати пенсії і надавати комунальні послуги. Що роблять і можуть зробити ці країни, щоб бути принадливими для тимчасово «несвоїх» >>Новое время


Наталя Патрікєєва :: Зона вільної торгівлі: як завойовувати ринки

З 1 січня запрацювала передбачена Угодою про асоціацію з Євросоюзом глибока і всеосяжна зона вільної торгівлі. Малий та середній бізнес шукає можливості експорту, інвестиційний клімат залишається несприятливим. У цей час Росія відмовляється від українського ринку і змушує економіку України переорієнтуватися на Захід >>Радіо Свобода


Петро Ткачишин :: Підступність, перевірена часом: як Росія готує вторгнення

Україну та Грузію єднає не лише намір інтегруватися до ЄС, але й той факт, що проти обидвох країн Росія застосувала військову потугу, прикриваючись місцевим населенням та історією
Агресії проти Грузії та України передувала пропагандистська робота, заохочення націоналістичних рухів, маніпуляція історичною пам’яттю та використання миротворчої риторики >>iPress


Марія Педоренко :: Рівність і упередження. Ґендерний баланс по-українськи

Україна займає 143 місце у світі за кількістю жінок, включених у процес ухвалення рішень на державному рівні. Минулорічні вибори до місцевих органів влади стали пілотною спробою для України запровадити європейську норму щодо 30-відсоткового представництва жінок у списках кандидатів. Однак результати виборів свідчили про неготовність партій до цього. За даними Комітету виборців України, кількість депутаток в обласних та місцевих радах у середньому не перевищила й 17%. У Верховній Раді депутаток зараз найбільше, ніж за усі скликання – 51. Утім це тільки 12% від загальної кількості народних обранців >>Українська правда. Життя


 

Олег Будзінський :: Вибори як стратегічний блеф 

Починаючи з 1994 року, коли в незалежній Україні відбулися перші парламентські, президентські та місцеві вибори, у Донецькій та Луганській областях послідовно перемагали антидержавні політичні сили. Спочатку комуністи та їхні ставленці — «червоні директори» (фактичні власники шахт і величезних металургійних комбінатів), згодом молоді бізнесмени, також не помічені у любові до всього українського. Попри ці факти, Україна сподівається виграти місцеві вибори на окупованих територіях, про проведення яких хоч на наступний день після виведення російських військ заявляє президент. Як оцінювати ці заяви? Коли можна проводити ці вибори і що втратить, а що здобуде Україна від проведення місцевих виборів на окупованих територіях? >>Збруч


Андрея Магаданова :: Крым в изоляции: без права выбора, с правом на молчание

После товарной и энергоблокады одни крымчане все больше надеются на строительство Керченского моста. Другие не верят, что его вообще можно построить. Они высказывают свои мысли анонимно, боясь оказаться «в Воркуте» за свободомыслие. Активист Леонид Кузьмин за свою принципиальную позицию уже не раз был задержан правоохранительными органами. В домах крымских татар проходят обыски и продолжаются аресты. Как сейчас, спустя два года после аннексии, живется на полуострове и что об этом думают на материке – узнавал корреспондент >>Крым.Реалии


Наталя Касяненко :: Де межа України і як її провести?

Оскільки на окупованих територіях доступні переважно  російські та сепаратистські ЗМІ, вони коригують світогляд тамтешніх людей. Тож ці люди не чекають на позитивні зміни від повернення окупованих частин Донеччини й Луганщини під контроль влади. Тому потрібно побудувати образ майбутнього Донбасу насамперед у свідомості його мешканців. “Міни в головах страшніші за міни в землі”, – резюмує політолог Євген Магда. Хоч як змінюватиметься ситуація на окупованих територіях, потрібно будувати взаємини та спілкуватись із їхніми мешканцями, адже ми неминуче житимемо якщо не разом, то поруч >>iPress


Оксана Мамченкова :: Европейские бесценности. Украинцы хотят в ЕС, но играть по его правилам готовы далеко не все

В Украине уже появилось поколение людей, которые, как жители Западной Европы, ценности самовыражения ставят выше безопасности и выживания. Когда им исполнится 40, страна станет другой, считают социологи >>Новое время


Олена Нестеренко :: С широко закрытыми глазами: приемы российской пропаганды

Психологи часто злоупотребляют фразой «все проблемы из детства». Вот только пропаганда – не монстр под детской кроваткой. Она не исчезнет, если включить свет или пожаловаться взрослым. Это реальная проблема, которой нелегко противостоять в социально активный век. Да и Украина уже не «ребенок». Скоро 26, а значит – пора, наконец, повзрослеть и избавиться от «страхов», чтобы двигаться вперед >>Губернія


Наталія Дихно :: Досвід Грузії: як повернутися до життя переселенцям в Україні

Донецькі студенти, які переїхали у Вінницю разом з вишем, окрім побутових проблем, мають психологічні. Переселенці спілкуються переважно зі «своїми». Тимчасовий статус окупованих територій ускладнює їм інтеграцію в нову спільноту. Студенти Абхазького вишу мали схожі труднощі, проте вже мають досвід, як їх долати >>Радіо Свобода


Катерина Мячіна :: Чи зможуть Україна, Молдова та Грузія обійти старі граблі?

Сто років тому Харків, Донецьк та Кривий Ріг відділилися від України та проголосили себе незалежною соціалістичною республікою. Російська влада запевняла, що не має до цього жодного відношення. Мовляв, це воля вільних українських робітників, а представники Росії знаходяться там виключно в дипломатичних цілях. Вона вже окупувала північ Грузії, збиралася поглинути всю Україну та відтяти Бессарабію від Румунії. Щойностворені УНР та Грузинська демократична республіка були безсилі проти російської агресії, а отже просили допомоги в Європи. Вона ж, в свою чергу, не розуміла чому вони взагалі вирішили, що мають право на незалежність. Нічого не нагадує? Історія йде по колу. Та чи змушені ми повторювати старі помилки? >>iPress


Аліна Смутко :: Безвизовый режим как аргумент для непризнанных республик 

После косовского прецедента еще одна непризнанная республика косвенно интегрируется в европейское пространство. Жители самопровозглашённой Приднестровской Молдавской Республики, имея молдавский паспорт, могут ездить в страны Европы без виз с 2014 года. В ближайший год ЕС может пойти на либерализацию визовых отношений с Грузией и Украиной, которые также столкнулись с проблемой самопровозглашенных республик >>LB.ua


Катерина Старокольцева :: Євроінтеграція мізків

Аби Європа визнала Україну готовою до членства у Європейському Союзі, нашій державі потрібно провести низку кардинальних реформ, оздоровити економіку та подолати корупцію. Аби українці були готовими стати сучасними європейцями, потрібні докорінні зміни у пострадянському способі мислення. Чи спроможемось ми подолати наслідки культурної травми в нашій ментальності?  >>Курс


Вікторія Топол :: Чужі на рідній землі. Як держава має допомогти переселенцям

Обмеживши виплати для частини переселенців Міністерство соцполітики боротиметься з мешканцями окупованого Донбасу, які отримують пенсії на звільненій території. Проте через помилки статус переселенця втратили й багато тих, хто насправді не живе в окупації. Найголовнішою ж вадою української соцполітики є відсутність програм з тривалого забезпечення переселенців житлом та роботою. Такий досвід є у Грузії та Азербайджану, і Україні варто ним скористатися >>УП.Життя


 

Дарія Купріянова :: Большая дружба 

Мы привыкли рассуждать о европейской интеграции с точки зрения своих желаний и интересов. Но любые отношения — двусторонний процесс, и успех его зависит от умения каждой из сторон понять позицию собеседника. Зачем Евросоюз придумал программу Восточного партнёрства? Чего он ждёт от Украины, Молдовы и Грузии и как поступит с проектом в дальнейшем? Попробуем разобраться >>Business Zavarnik 


Катерина Глущенко :: Країна без голови: про потребу у нових елітах

Парламентська криза, яка нещодавно спалахнула, викриває усі недоліки діючого уряду та парламенту і демонструє нездатність політикуму до eфeктивної роботи. Нeсконсолідованість, ізольованість і невідповідальність – усе це формує асоціації із славнозвісним кораблeм дурнів >>mymedia


Діана Караульна :: Деокупація Криму (5 канал)


Христина Лушина :: «Україна змушена прогресувати в умовах війни»

Сьогодні центрами сили і впливу є низка держав, які визначають свою роль рівнем економічного, політичного та культурного розвитку. Росія, розуміючи послаблення своєї ролі на геополітичній карті світу, намагається перехилити терези на користь біполярного «протистояння» – втримати роль,мабуть, одного з головних гравців, дії якого значного мірою визначали б перебіг гри у решті регіонів >>День


Ніка Нікітіна :: По чужим стопам: что делать Украине с Крымом

Украинцы, оставшиеся в Крыму, подводят итоги двухлетней оккупации. Но опыт других государств, столкнувшихся с проблемой спорных территорий, показывает, что ситуация может заморозиться и на 8, и на 25 лет. Украина идет по стопам Грузии и Молдовы. Подобны ли эти сценарии? Можно ли научиться на чужих ошибках? >>Крим.Реалії


Тетяна Столярова :: Україна з возу – Європі легше: ментальність як геополітичний чинник  

Чому невисокий рівень життя українці виправдовують менталітетом? Що має змінитися спершу: ми самі – й згодом зросте рівень життя? Чи країна – й з реформами змінимося і ми? Європа, до якої так прагне Україна, потребує не лише певних культурних цінностей, але й результативних економічних та політичних змін. Чи справді Європа звертає увагу на ментальність і як цей виклик приймали прогресивні країни Заходу? >>Главное


Ольга Клінова :: Police in Wonderland: чи Україні вдається?

Журналіст Микола Савельєв, що спеціалізується на кримінальній тематиці, називає перейменування міліції поспішним і популістським. «Це ведмежа послуга, – каже він. – Раніше ми розрізняли: поліція – нове, міліція – старе, те, що треба реформувати. А тепер, коли міліціонера, що не проходив жодного конкурсу, зловлять на корупції, це звучатиме як “на хабарі взяли офіцера поліції”». Поки не реформована система МВС, патрульна поліція не може вважатись результативною реформою, каже Савельєв: «це як лікувати палець, якщо хвора вся рука» >>LB.ua


Олександр Костриба :: Чи є альтернативні дороговкази в міжнародній політиці України

В лютому 2016 року в українських медіа поширилась приємна новина – новий інфраструктурний проект Великий Шовковий шлях де-факто запрацював. Історії про перспективність України як транзитного шляху між Європою і Азією лунали давно, але реальними вони стали лише за необхідності нових геополітичних виборів, тобто після послаблення залежності від дещо політизованих регіональних ініціатив Росії. Таким чином питання Великого Шовкового шляху не є суто комерційним проектом, це радше можливість для поглиблення економічної взаємодії з іншими країнами-учасниками. При чому тут Україна має потужний козир – вона може стати містком між західним світом та їх далекосхідними партнерами >>Новое время


Альона Савчук :: Между плохим и очень плохим: два сценария для Донецка и Луганска

Положение людей в оккупированных районах Донбасса непрерывно ухудшается. Ситуация грозит превратиться либо в затяжной нерешенный конфликт с периодическими обострениями на линии разграничения, либо в замороженный конфликт в подвешенном состоянии. Любой из сценариев не сулит ничего хорошего местному населению. Есть ли выход? >>Ліга.net


Юліана Романишин :: Що допоможе більше продавати до ЄС

Кілька місяців тому телеканал CNN показував ролик, який рекламував інвестиційну привабливість ще однієї асоційованої з ЄС країни. “Грузія уклала угоду про асоціацію з ЄС. Тепер все, що виготовлено у Грузії – країні, де вести бізнес надзвичайно просто, – можна легко і вільно експортувати до країн ЄС. Роби бізнес у Грузії”, – каже голос на фоні привабливого відеоряду. Сусідня з Євросоюзом Україна, начебто, так само могла б скористатися такою перевагою. Угода про асоціацію з ЄС відкрила для України великі можливості, але їх максимальна реалізація – такий же великий виклик >>Економічна правда


Діана Манучарян :: Экономические вызовы для Украины от сближения с ЕС

Какие барьеры затрудняли экспорт украинских  товаров на открытый рынок ЕС,  и с какими экономическими вызовами столкнется Украина сейчас, когда на смену одностороннему обнулению пошлин приходит двустороннее открытие рынков? >>mymedia


 

 

Mariam Ugrekhelidze :: Women And Power

“I am Georgian and therefore I am European,” said Zurab Zhvania, the late Prime Minister who died in 2005, in his famous speech at the General Assembly of the Council of Europe. It was the strongest message for both Georgians and foreigners about the road that Georgia has chosen. EU integration always was the aim for Georgia, and step-by-step governments representing both major parties have been trying to somehow get closer to joining the big family of European countries. On the way there always have been factors that had to be considered and must ultimately be solved. A quota system for women in governments is a topic that is widely discussed in Europe. Lots of countries, including Germany, and France, have obligatory quota systems for women. A quota system for women is also an issue in Georgia. Different NGO’s demanded mandatory positions for women, but the Georgian Parliament refused to set up such a system. Female emancipation in politics is very important for our European road, experts say. As Georgia is a part of the South Caucasus region, in this project you will see not only Georgia’s story of female emancipation in politics, but also Azerbaijani and Armenian stories >> Newscafe


Ani Kasareli :: Meet Mr.Lari

Enhance your understanding of his problems and introduce yourself to the factors that usually lead to currency devaluation process. Its impact on the country’s economy. Who may benefit or suffer as the result of currency depreciation Also, you can go back to history of Mr. Lari. Have a look at his wardrobe, health and living conditions. Hear experts assumptions and interesting facts about money in an easily perceivable and comprehensive way. Mr.Lari is ready to welcome… >>Newscafe


Eka Maghaldadze :: Do All Roads Lead To EU? GIPA in Lviv

“Do All Roads Lead to EU? – This was the main question for young journalists gathered in Lviv, Ukraine to participate in International School of Journalism. Ukrainian Catholic University was a host for student journalists and their mentors from Georgia and Moldova. Representatives of these three countries presented their own “stories about their way to EU” >>Newscafe

On The Road – Towards EU Without Transport Policy?

Old and in need of repair cars which are dangerous, increasing number of injured and dead in car accidents, intercity transportation out of control – Georgia still does not have any transport policy.
Responsibilities are split between different governmental agencies and control systems are not effective. Risks for thousands of people still increase. There are no measures taken or planned to fulfil terms of EU Association Agreement and accepted obligations >>Newscafe


Anano Samkharadze :: Russian Propaganda in Georgia and the EU’s Measures 

Russian propaganda in Georgia becomes more sophisticated. While media continues to be the most effective propaganda tool, Russia makes a wider use of specific NGOs and clergy in promoting anti-western rhetoric in the country >>mymedia


Bako Kheladze :: Russian propaganda in EaP countries, based on Georgian example

The term “propaganda’’, which has not been widely used after the Cold War, is often associated with authoritarian regimes of twentieth century. However, nowadays many people talk about Russian propaganda, which is successfully used by Kremlin as an instrument for achieving its geopolitical aims. The Soviet Union, the political predecessor of Russia, improved ‘’Propaganda Machine’’, but Putin moved it to the new level >>GCSSI


Nini Kurtsikidze :: Influence of Russia Propaganda on the Internal Politics and Geopolitical Identity of Post – Soviet States 

Georgia has chosen European integration as its foreign policy priority and Georgian population generally supports this line. However, understanding of the meaning and application of liberal values among the general public remains underdeveloped. Russia makes use of this, putting Georgia’s democratic development under risk. Russian’s information warfare is becoming more powerful and dangerous. Russia has recently resumed broadcasting of its national television channels in Georgia and has increased funding to the NGOs serving the Russian propaganda aims >>mymedia


 



Анастасія Фуніка :: Что нужно сделать Молдове, чтобы стать Европой? 

Для большинства жителей Молдовы Европейский Союз – это хорошие дороги, низкие цены, высокая зарплата и независимая пресса. К сожалению, всё это до сих пор остается для нашей страны недостижимой мечтой >>mymedia


Євгеній Степанов :: Работают ли законы о равноправии в Молдове: журналистский эксперимент

Люди с инвалидностью, как и три года назад, не могут устроиться на работу, не имеют доступа в общественные учреждения и не могут быть полноценными гражданами молдавского общества. Особенно тяжело приходится ВИЧ-инфицированным или людям, которых подозревают в этом. Общество до сих пор осуждает и отбрасывает их, руководствуясь представлениями о том, что ВИЧ – это божья кара за аморальный образ жизни >>mymedia


Роман Руссу :: Российская медиаинтервенция в Молдову: как это происходит и зачем

Современные информационные технологии изменили окружающий нас мир, но вместе с этим возросла возможность для манипуляции и фальсификации информации. Начались информационные войны. Противостояние охватило весь мир, но острее всего проявляется в странах постсоветского пространства, в частности и в Молдове >>MediaSapiens


Марина Ботнарюк :: Евроинтеграция Молдовы: готовы на 63%

Несмотря на поддержку европейских структур, демонстрирующих неравнодушие к судьбе Молдовы, наша страна пока психологически не готова жить по-европейски. Речь идет не только об опасениях граждан, не понимающих всех преимуществ партнерства с ЕС или слепо верящих в мифы о том, как евроинтеграция угробит отечественную экономику и экспорт. В обществе существует множество других предрассудков >>mymedia


Каролина Жук :: Молдова движется в Европу. Почему так медленно?

Молдова ближе к Европе, чем все остальные постсоветские государства, не считая стран Балтии. В ноябре 2013 году она парафировала Соглашение об ассоциации с Евросоюзом, ратификация которого была завершена к концу 2015 года. С 1 января 2016 года начала действовать Зона свободной торговли Молдовы с ЕС. Молдаване могут ездить в европейские страны без виз, и единственное, чего постоянно требует от Кишинева Брюссель – модернизация, реформы, построение правового государства, в общем, исполнение обязательств, взятых на себя Молдовой при подписании Соглашения об ассоциации. Всё это перемены, выгодные в первую очередь самой Молдове >>mymedia


Ментори 

редактори, що допомагають учасникам проекту працювати над матеріалами

Марія Малевська Андрій Єлісєєв Володимир Павлів Анатолій Марциновський Отар Довженко Вікторія Фонарь Ніно Іванішвілі


перша :: друга :: третя :: четверта :: Україна Грузія – Молдова

Share on FacebookTweet about this on TwitterShare on Google+Share on VKEmail this to someone