Адам Міхнік порадив молодим журналістам узяти за взірець Гавела і Герцена

Оновлено: 22.09.2012

«Цінність справи, до якої ми залучаємося, вимірюється не тим, чи станемо ми переможцями, але тим, чи варта ця справа того, аби ми стали її учасниками» – сказав редактор польської Gazeta Wyborcza під час Інавгурації нового навчального року Школи журналістики Українського католицького університету.

«Жоден католицький університет у Польщі не запросить мене до себе читати лекцію», – жартівливо зауважив, виступаючи перед спільнотою та гостями Українського католицького університету у Львові, колишній дисидент і головний редактор однієї з найвпливовіших польських газет. Адам Міхнік, що приїхав в Україну для участі в фестивалі пам’яті Бруно Шульца, прочитав лекцію на інавгурації нового навчального року Школи журналістики УКУ. Темою для свого виступу польський журналіст і дисидент обрав паралель між російським публіцистом і просвітителем Олександром Герценом та першим президентом незалежної Чехії Вацлавом Гавелом, яких пан Міхнік назвав своїми вчителями.

Обоє вони, за словами Адама Міхніка, були класиками політичної та інтелектуальної свободи. Обоє відкидали філософію шовінізму та етнічного націоналізму, підтримуючи права інших народів у своїх країнах. «Любити свою країну і свій народ означає говорити правду, – наголосив промовець. – Про Герцена згадують як про пророка, який відстоював правду і при цьому у боротьбі за свободу закликав використовувати лише гідні засоби, не вдаючись до насильства. Наряду з ним Гавел також ніколи не закликав до насильства. Його філософія – це філософія змін без насильства».

Гавел і Герцен, наголосив пан Міхнік, по-різному вірили в Бога. Герцен був переконаний, що Бога немає, і був відомий своїми антиклерикальними виступами, але жив так, наче будував міжлюдську церкву. Натомість, Гавел вірив у Бога й шанував церкву. «Але Герцена й Гавела поєднував категоричний моральний імператив Канта, який казав, що зоряне небо над нами, а моральне право в нас, – зауважив Адам Міхнік і на завершення виголосив правило, яким може керуватися кожен із нас.  – Цінність справи, до якої ми залучаємося вимірюється не тим, чи станемо ми переможцями, але тим, чи варта ця справа того, аби ми стали її учасниками».

Магістерська програма з журналістики Українського католицького університету розпочала роботу 2011 року. За перший рік навчання у рамках програми відбулось понад сорок майстер-класів, дискусій, дебатів, відкритих лекцій за участю медіаекспертів та науковців із різних країн. 98 матеріалів (текстів, радіо- та телесюжетів), створених студентами програми, були опубліковані 31 засобом масової інформації, серед яких і «Телекритика»/MediaSapiens.

Презентуючи програму, її керівник Ігор Балинський зазначив, що випускники Школи журналістики УКУ повинні усвідомлювати журналістську місію, спиратись на професійну етику та мораль і поділяти демократичні цінності. Зразком високого журналістського кредо він назвав слова Анабель Ернандес «Жити мовчки – однаково що вмирати».

У другому наборі програми – п’ятнадцятеро студентів із різних регіонів України, від Криму до Волині. Вони мають різну освіту та різні очікування від програми. «Наступні два роки я почуватимуся, як губка, яка хоче увібрати якнайбільше знань та навиків, щоб у подальшому використовувати їх у роботі з церковними мас-медіа. Зараз церкві бракує кваліфікованих спеціалістів, які б могли професійно висвітлювати релігійні події», – коментує студент Львівської богословської семінарії Сергій Радченко, що вступив на Магістерську програму журналістики 2012 року. «Оскільки це вже не перший університет, у якому я навчаюся, то мені є з чим порівнювати, – коментує магістр політології Львівського університету імені Франка Олег Будзінський. – Перше, чого я очікую від навчання, – це по завершенні сказати собі, що я став, можливо, і не майстром, але професіоналом точно. Це означатиме, що я підкований, твердо стою на ногах і з упевненістю дивлюся у майбутнє. Я очікую цікавих зустрічей, цікавої практики, а після закінчення – цікавої роботи».

«Після двох років навчання я планую переїхати до Росії і там влаштуватися журналістом у будь-якому з напрямків – преса, радіо чи телебачення. Тут я хочу здобути якомога більше знань, навиків, секретів зйомки відео, навчитися проводити журналістські розслідування. Буду докладати зусиль, аби по максимуму оволодіти досвідом та перейняти майстерність журналістську майстерність від наставників-професіоналів», – розповідає Катерина Картамишева з Бердянська. Випускниця факультету журналістики ЛНУ імені Франка Христина Бондарєва, що здобула журналістський досвід у редакціях газети «День» та радіо «Німецька хвиля», каже, що сподівається практично застосувати та покращити набуті вміння під час навчання в УКУ, а ще «багато нових ідей, знайомств і цікавих зустрічей». Найближча цікава зустріч у студентів Школи журналістики УКУ відбудеться вже за тиждень – про досвід створення політичного репортажу розповідатиме головний редактор газети «КоммерсантЪ» Валерій Калниш. Тим часом у планах Українського католицького університету – започаткування кафедри й магістерської програми з медіакомунікацій.

Ірина Наумець, Школа журналістики УКУ, спеціально для MediaSapiens

Share on FacebookTweet about this on TwitterShare on Google+Share on VKEmail this to someone