Ранкове шоу успішне тоді, коли між ведучими є магія, − Соня Сотник

Оновлено: 16.02.2015

Соня Сотник – «жінка номер один українського радіо»: ведуча, менеджер, співачка, громадська активістка.  3-го травня вона приїхала до рідного Львова, щоб розповісти студентам і гостям Школи журналістики Українського католицького університету про свій досвід роботи в ранковому шоу «Камтугеза» на «Радіо Рокс», про те, хто може бути ведучим на радіо, і як працювати в ефірі, коли в країні біда.

 

 

У різних містах ранкові радіошоу починаються в різний час. Там, де є великі підприємства, люди прокидаються раніше. Відповідно, ефір потрібно починати о шостій ранку. В інших містах – о сьомій. Програм, які починалися б пізніше, я не знаю.

Є випадки, коли ранкове шоу триває до 12 години. Щоб визначити час завершення ефіру, треба уявити, коли цільова аудиторія вже не зможе слухати програму. Відповідно, тоді шоу й повинне закінчитися.

Старші люди слухають ранкове шоу максимум півгодини. Молодші ще менше – пятнадцять хвилин. Відповідно до цього треба формувати свій плейлист, новини і взагалі робити життя слухача прекрасним. Єдина проблема – люди зранку не хочуть прокидатися. В цьому і полягає завдання радіоведучого: розбудити й налаштувати на позитив.

Наприклад, ранкове шоу на радіо Kiss FM повільне й релаксове. Бо їхня аудиторія зранку відпочиває після ночі в клубі. Проте вдень  у них гучна музика, сміх і підготовка до нової клубної ночі. Вони чітко знають свою аудиторію й майстерно працюють для неї. Але для всіх інших радіостанцій ранкове шоу – головне.

Важлива структуризація ранкового ефіру. О сьомій не навантажуємо, з восьмої починаємо давати інформацію, на дев’яту запрошуємо гостей. Щоправда, «Радіо Рокс» гостей не запрошує, бо чоловік, який слухає Motorhead, не має авторитетів серед вітчизняних музикантів.

Ведучий ранкового шоу має викликати довіру. Їх може бути двоє, троє, щонайбільше четверо. Але всі мають бути різними.

Ведучі не можуть чергуватись на роботі. Приміром, тиждень – один, тиждень – другий. У слухача виникає величезна емоційна яма.

Головна перевага радіо полягає в тому, що це найшвидший спосіб передавання інформації. Зателефонував комусь, вивів в ефір і маєш ексклюзивний та оперативний коментар.

Якщо слухають твоє ранкове шоу, то будуть слухати радіостанцію весь день. Відповідно, для компанії це додатковий заробіток.

Ведучими ранкових шоу бувають «зірки» або «не зірки». Проблема «зірок» у тому, що не кожен буде прокидатись о п’ятій ранку. До того ж, дивлячись на них, відповідно поводяться й решта працівників радіостанції. Тому краще виховувати зірок самостійно.

Ранкові шоу на регіональних радіостанціях абсолютно відрізняються від київських. Їх, на жаль, дуже мало, але вони виконують свою роботу дуже добре.

Відповідальність ведучих вийшла на перший план. Те, що ми говоримо у такий час, дуже дороге.

Дуже важко дивитися, як гинуть люди, й казати «Доброго ранку!». Чи маю я моральне право всміхнутися і таке сказати? Коли в Україну прийшла біда, ми скасували ранкове шоу й перейшли на оперативно-інформаційний режим.

Ми отримували мільйон листів із гнівними поясненнями, хто ми й куди нам іти.

Музика об’єднувала людей під час подій на Майдані. Вийти на нормальний ритм роботи допомогла музика і, безумовно, час.

Якщо коротко: ранкове шоу успішне тоді, коли між ведучими є магія. Все просто, але в той самий час надзвичайно складно.

Артур Бобрик, Школа журналістики УКУ

Фото Анастасії Кривець