Наталія Мосейчук: «Своє пекло я пройшла з Романом Скрипіним»

Оновлено: 26.02.2015

На лекцію ведучої «1+1» Наталії Мосейчук у Львові прийшло втричі більше людей, ніж міг умістити конференц-зал Українського католицького університету. Народ стояв у проходах і сидів на підлозі прямо під ногами в зірки. «Журналістам треба мати комплекс президента – всіх у себе закохувати», – пояснила цей феномен Наталя. Анонсована була тема про пропаганду та інформування, та дещо цікаве ведуча розповіла й про своїх колег, зокрема про колишніх зірок 5 каналу Романа Скрипіна й Данила Яневського.

 – Я почала працювати на 5 каналі ще до того, як він став 5 каналом. Це була студія «Експрес-інформ», яка злилася з чернівецькою телестудією НБМ у 2000 році. А логотип-п’ятірка з’явився 2003-го – символічно, що це сталось у День народження Романа Скрипіна. Десь у той час він прийшов до нас разом із Андрієм Шевченком редакторами. Ми працювали в маленькій студії, отримували мізерні гроші й на роботу приходили через день. А тут приходять двоє акул пера, які повністю переробляють формат і змушують нас працювати по-новому.

 

– Своє пекло я пройшла з Романом Скрипіним. Це зараз він може наварити каструлю борщу, принести в ефір Громадського і пригостити всіх. А Скрипін 2000-х був іншим. Мені здається, в нього було більше нездорової ненависті до людей. У 2004-му зі мною трапився прикрий випадок. Новини на 5-му виходили щогодини, й ведучим треба було щоразу писати нові підводки до тих самих сюжетів. У мене залишалося 20 хвилин до ефіру, а Рома скликав усіх обговорювати теми на завтра. Я підійшла до нього й сказала, що не зможу бути присутньою, бо готуватимусь до випуску. На що Рома відповів: «Ти на свої гроші і так не напрацьовуєш, тому сядь і роби!». Мені від цієї фрази захотілося під землю провалитися. Симпатії до нього як редактора взагалі жодної не було. А потім, коли я перейшла на «1+1», він став моїм кумом.

 

– Данило Яневський вів о 21-й свою авторську програму. Раз у нього було включення інвестора – Петра Порошенка. Свого співрозмовника Даня представив дуже оригінально: «Зараз у мене на прямому зв’язку людина, вино якої я п’ю, цукерки якої я їм і на чиї гроші я випустив книжку». У той час Петро Олексійович не дуже добре вмів керувати своєю мімікою, й коли з’явився в кадрі, обличчя в нього було червоне й дуже промовисте. По завершенні програми, буквально за п’ять хвилин, Порошенко вже був у редакції й розмовляв із Данилом. Краще не передавати, що звучало з зачинених дверей, але пір’я з Яневського летіло багато. Можете оприлюднювати цю історію – все одно він мене не розфрендить на фейсбуку, бо ми не зафренджені.

– Перше, про що мене запитали на «плюсах» – чи пишу я собі сама підводки. Бо серед ведучих за тих часів були такі, кому писали журналісти. Я ж із часів 5 каналу пишу собі підводки тільки сама. Вже й не порахувати, скільки разів журналісти бігали до шеф-редактора жалітись на мою некомпетентність – мовляв, вони б написали краще. Але зараз усі ведучі країни, які себе поважають, пишуть собі підводки самі.

 – Книга Соні Кошкіної, я впевнена, буде бестселером, але не через зміст, а завдяки вдалому маркетингу авторки. Що зробила Соня? Просто взяла події, що відбувались на Майдані, й у хронологічному порядку переповіла ще раз. Чогось такого, чого люди не знали, там небагато. А вся ексклюзивна інформація двома днями раніше була озвучена працівниками Генеральної прокуратури на різних українських ток-шоу. Зрозуміло, що вони зробили це навмисно, щоб зменшити ажіотаж, і щоб від них це пролунало вперше. Єдиний ексклюзив, який я знайшла у книзі – про Суркова, який приїжджав до Києва й командував беркутом, і про кілька груп російських генералів і військових чиновників, які керували штурмом Майдану, а 21 лютого поїхали з України, щоб повернутись уже до захопленого Криму.

 

Записала Наталія Шевяхова, Школа журналістики УКУ

Фото Аліни Смутко