Як пластилін рухає українську мультиплікацію

Оновлено: 11.12.2015

Український режисер-мультиплікатор і керівник студії «Новаторфільм» Степан Коваль розповів студентам Школи журналістики УКУ, як створити пластиліновий мультфільм для дорослих та дітей і чому мультфільми можна переглядати усією родиною.

«Ми живемо в часи електроніки та технологічних відкриттів, змінюється якість та сприйняття навколишньої інформації. Технології дають смогу створювати нові та якісні відео, обробляти та прикрашати все на комп’ютерах», – говорить режисер-аніматор Степан Коваль. Та самі образи героїв залишаються незмінними – це все ті самі уособлення наших звичок, моделей поведінки і загальнолюдських проблем. Просто команда «Новаторфільму» надає їм нового зовнішнього вигляду, сучасного дизайну. Мультперсонаж – це образ збірний, наділений людяністю та звичайними недоліками, саме такий персонаж потрібен глядачеві.

Всі роботи команди пана Степана – це уособлення соціальних проблем, які ми бачимо кожного дня, та про них мовчимо. Мультфільми «Злидні» і«Стати твердим» і розважають, і висвітлюють негаразди. Так, «Злидні» веселять глядача до останньої хвилини показу, втім, показують людські пороки. Ніхто конкретно не скаже, що мали на увазі автори, бо сюжет збудований таким чином, що кожен  глядач зрозуміє щось своє. Чи взагалі, нічого не зрозуміє, а просто від душі посміється.

Робота «Стати твердим» показує проблему формування особистості в суспільстві. Це теж веселий мультфільм, але він наповнений філософськими сенсами.

«Наші мультфільми створені для дорослих та дітей. Головне, що інформація та спосіб подання, цікаві для дітей, які дуже швидко дорослішають і починають ставити серйозні запитання. А для їхніх батьків корисно провести час зі своїми дітьми, дивлячись мультфільм, який має зацікавити своїм інформаційним наповненням і дорослого. Робити нашої студії – мультфільми для сімейного перегляду, і розважають, і передають необхідну інформацію», – говорить режисер.

Марія Титаренко – мама та викладачка Школи журналістики УКУ, з власного досвіду знає, що принцип впізнаваності мультгероя для дитини є досить важливим. Її дочка не дивиться мультик, у якому не розпізнає персонажів. Акустичний супровід є одним із аспектів, які допомагають зацікавити глядача різного віку. Пані Марія вважає, що цей аспект змінюється з віком, зокрема, її однорічну дочку допомагає зацікавити пісенька. «Донька завжди хоче показати, що вона знає певного персонажа. Дитина наслідує поведінку і слова героя, дивиться на батьків, щоб вони помітили, заохотили та підтримали. Дитина танцює під музику, підспівує, і ми танцюємо разом з нею. Відбувається сімейна взаємодія», – розповідає пані Марія.

Мультфільм стає спільним досвідом, веселим настроєвим середовищем, у якому мультиплікаційні персонажі стають реальними,  немов членами родини. «Я переконана, що мультики впливають на формування характеру, як і будь-який інший аудіовізуальний чи вербальний продукт», – зауважує Марія Титаренко. Необхідно ретельно стежити за анімаційним «меню» дитини. Важлива естетика, зміст, мова і музичний супровід. І звісно, позитивна або негативна реакція  – це лакмусовий папірець.

Степан Коваль каже, що заохотити людей переглядати кіно, мультфільми можуть відвертість, чесність і простота, з якими зроблений той чи інший продукт: «Довіра до вашої роботи – це щирі аплодисменти від вашої аудиторії».

Пластилінова двомірна і тримірна анімація в Україні зараз розвивається, але не потрапляє до ефірів телевізійних каналів. Останній продукт студії «Новаторфільм» – мультфільм «Професіонали», в якому в гумористичній формі показані різноманітні професії. І цей мультфільм існує тільки у вигляді трейлера на youtube.

Степан Коваль та його команда аніматорів – це люди з різними базовими професіями, які об’єднані спільною метою створення якісного українського анімованого контенту. Український глядач вже знайомий з кількома роботами «Новаторфільму»: «Злидні», «Стати твердим», «Моя країна – Україна». Та нові мультфільми через певні труднощі не з’являються на телебаченні. Чи то Держкіно не домовляється з телеканалами, чи телеканали не хочуть створювати ефірну сітку з контентом для дітей. Наразі мультфільми лежать на полицях і глядач не знає цих робіт.

Владислав Рудий