Львівський медіафорум-2017 у матеріалах наших студентів

Оновлено: 29.06.2017

SM1A1739

Для студентів Школи журналістики Українського католицького університету Львівський медіафорум, який цього року вже відбувся вже вп’яте – це передусім навчання та робота. Протягом трьох днів ми намагаємось узяти від спікерів максимум корисної інформації: знайомства, інтерв’ю, фото, відео, змістовні конспекти виступів… Тому, якщо ви не були на Медіафорумі, читання матеріалів наших студентів допоможе вам зануритись в атмосферу форуму й почути головні думки спікерів. Цього року ми охопили публікаціями майже всю програму…

IMG_9287

День перший. Арена Львів

Інавгураційна промова «Сила безсилих». Марсі Шор (Єльський університет, США)

Існує певний взаємозв’язок між свідомістю і совістю. Адже, оскільки брехня деформує структуру свідомості, совість тікає зі світу. Дуже багато філософів намагалися зрозуміти суть тоталітаризму. І одна філософиня знаходить відмінність між двома словами, які можна порівняти з українськими «істина» і «правда»>>>medialab || Яна Проценко

Постмодерн з’явився як антидот до тоталітаризму в середовищі лівих мислителів. Сьогодні ж постмодерн став зброєю правих. Пітер Померанцев описав сучасну Росію як країну, в якій ніщо не є правдивим і все є можливим. Зараз у нас є безліч альтернативних реальностей, які пояснюють все по-різному. І це створює таке відчуття, наче справжньої реальності просто не існує>>>збруч || Валерія Залєвська

Я думаю, що в кожного з нас є кілька ідентичностей. Мабуть, кажу це, бо сама є певною мірою безрідною космополіткою, але, попри це, дуже скептично ставлюся до уявлення про ідентичність як щось єдине й цілісне. Усі ми проходимо через різні періоди у своєму житті, ідентифікуючи себе в різний спосіб. Є моменти, коли наша етнічна, расова чи релігійна приналежність важливі, а іноді набагато важливіше бути матір’ю, сестрою або другом, або гравцем футбольної команди>>>українська правда.культура  || Марія Глушко

Generation Battle. Павло Казарін vs Сергій Рахманін 

У дискусіï про нові мeдіа тeж варто пам’ятати, що розрив між нами — ціннісний, а нe віковий. Я часто чую від класичних журналістів, що нові мeдіа розмивають цінність профeсіï. Алe коли у нас з’явилися повноцінні блогeри у 2012-2014 роках, вони мали сотні підписників, а тeпeр — сотні тисяч. Цe сталося тому, що класичні мeдіа нe мали відповідeй на питання, які нас цікавили>>>medialab || Катерина Глущенко

Неосвічені демократії та фейкові новини, спонсоровані державами. Томаш Ліс, Newsweek, Польща

За останні роки політична ситуація змінилася драматично. Політика втручається в приватне життя людей у бридкий і агресивний спосіб. Здається, навіть за часів комунізму поляки не були розділені за ознакою політичних поглядів так сильно. Ми перестаємо навіть вітатись між собою – ті, хто підтримує владу, й ті, хто проти неї>>>zik || Ярина Семчишин

Три роки тому також поширювався фейк про те, що Росія могла би домовитися з Польщею і ціна цієї домовленості — Львів. Якщо ви чули цю історію, то знайте: це фейкова новина. Мені, наприклад, подобається це місто, але ніхто у Польщі не думає про те, щоб його захопити>>>medialab || Наталя Патрікєєва

Майкл Вайс, CNN vs Іван Яковина

«Ісламська держава» — це не звичайна терористична організація, з якими ми зіштовхувалися у минулому. Ми ніколи не побачимо світових політиків на перемовинах з лідерами ІДІЛу,  але у стратегії своїх дій вони керуються питаннями геополітики і дуже легко підлаштовуються під зміни політичної картини світу>>>medialab  || Катя Мячіна

Можливо, ІД вже не існує як назва. Але явище, енергія, яка керує ІД, залишиться і в майбутньому. Ця структура еволюціонує в щось інше, ми вже це бачимо. Я називаю цей процес європеїзацією>>>збруч  || Ліза Сівєц

Документалістика, якої потребує світ. Ганна Полак

Я роблю такі фільми, тому що не хочу жити в світі матеріальних цінностей. Він комфортний, але у кожного свій, обмежений. Цей світ виглядає безпечним, але є занадто егоїстичним>>>medialab  || Євгенія Науменко

И кто-то же позволил случиться этому – позволил построить страну в стране прямо под Москвой со своими законами, где женщин можно насиловать, где можно убивать, где люди работают на мафию, где дети погибают, потому что даже скорая помощь не хочет приезжать. Многие думают, что это нормально, когда люди живут на свалке и не имеют никаких прав. Ведь они – бомжи>>>уп.культура  || Анастасія Іванців

Сюзанна Шоль vs Костянтин фон Еґґерт

Я вважаю, що не буває нової та старої журналістики. Просто треба знати свою роботу, всіляко аналізувати її. Зараз є чимало різних проблем, пов’язаних з етикою чи мультимедійністю. Я рада, що вийшла на пенсію 2009 року і не застала моменту, коли телевізійники стали радійниками, а люди, які працювали над текстами, почали знімати відео. Нові медіа вимагають від журналістів високої швидкості роботи. Гадаю, досі найважливіше для журналістів – мати честь говорити «ні»>>>medialab || Михайло Драпак

Я – єврейка, і мої батьки теж були біженцями. Коли прийшов Гітлер, вони були змушені втікати з Австрії до Британії. Батько був лікарем, мама працювала хатньою робітницею. Там народились мої брат і сестра. Вони повернулись додому 1947 року. Їм пощастило. Мої бабця й дід не вижили – їх убили під Мінськом. Бабцю – батькову матір – вивезли до Аушвіца й убили там. Це моя сімейна історія, тому до біженців я маю особливе ставлення>>>уп.культура || Віка Слобода

В 2018 году, предполагается, что Путин вступит в свой последний президентский срок. И вся политическая элита будет занята мыслями и страхами о том, что будет дальше. А это не хороший рецепт для стабильности. Это, равно как и моральная политическая усталость нынешней системы, будет вести к повторению политических и общественных мини-кризисов>>>українська правда.культура || Марія Стрельцова

Як вижити культурним медіа в Україні: де брати теми і гроші

Багато хто говорить про те, що українська культура зараз бурхливо розвивається. Однак мені здається, що 90% результату цього розвитку — «відбраковка». Дуже часто це комформізм, учнівство, тобто спроба пройти етапи, які в інших країнах завершились кілька десятиліть тому>>>medialab || Анастасія Іванців

Лекція Свободи Бориса Херсонського

DSC_0322

День другий. Арена Львів

Як голод на якісні медіа допоміг зібрати 3,6 млн євро. Даніель Бастейро

Ключовим фактором для створення проекту була незалежність — у всіх значеннях слова. Ми не хотіли стати інструментом для політичних сил чи інших структур. Команду не вдовольняла перспектива бути посередніми, тому й поставили собі високу планку. Ми хотіли займатись якісною, глибокою журналістикою — великі статті, довгі відео, мультимедійні матеріали>>>medialab || Марія Цигилик

Ми створили платформу для людей, враховуючи їхні інтереси: писали про безробіття в країні, про молодіжні протести проти дій уряду. Проте ми намагалися забезпечити об’єктивність та уникнути упередженого ставлення до висвітлення актуальних тем. Ми, мабуть, романтики, адже повірили в ідею спільнокошту і змогли на власному ентузіазмі та завдяки підтримці аудиторії створити нове медіа — одне з найпопулярніших в Іспанії>>>mediasapiens || Катерина Москалюк

Краудфандинг і спонсори забезпечили нас достатніми коштами, щоб гідно оплачувати працю журналістів. Однак це і накладає певну відповідальність за якість нашого контенту. Люди вклалися в наш проект — натомість, ми маємо постійно відплачувати їм великою кількістю хороших матеріалів>>>delo.ua || Валерія Залєвська

Крим: як інтегрувати окуповані території в український медіапростір

Мене, оскільки я кримчанка, часто питають, чи прийняли мої родичі російське громадянство. Я чесно відповідаю: так. І це викликає в людей зневагу. Але на окупованій території просто неможливо вижити без російського паспорта. Ви не отримаєте медичного обслуговування, не зможете займатися бізнесом. ЗМІ повинні пояснювати, що люди, які приймають російське громадянство, — не зрадники>>>детектор медіа || Ірина Роговик

Кримчани на півострові хочуть читати добрі новини з материкової України. Про наші перемоги, про те, що країна змінюється. Такі історії є. Їх треба шукати, розвінчуючи міфи російської пропаганди>>>medialab || Дмитро Пальчиков

Журналістика, що змінює свою роль: оптимістичний погляд у цифрову еру. Джордж Брок

Фейкові новини і Дональд Трамп — це добре для журналістики, адже змушує нас вчитися швидко реагувати на нові виклики і плекати цінності професії, передусім, правду. Сьогодні як ніколи цінується робота з фактчекінгу та журналістські розслідування, покликані відновити цю правду>>>medialab  || Юлія Лисенко

Ми маємо використовувати все найкраще з теперішнього й минулого, щоби виконувати ці чотири завдання. Тепер є штучний інтелект, віртуальні дані, різні інформаційні мережі, й усе це необхідно використовувати. Але тим часом старомодна журналістика повертається — слова знов стають найважливішими. Ми бачимо це на прикладі caption video >>>mediasapiens || Роксолана Мудрак

Гордість, упередження та політика: уроки для медіа після виборів-2016 у Британії та США. Тоні Барбер

Професор Річард Сембрук, який працював директором Всесвітньої служби ВВС писав, що медіа занадто швидко стали частиною мильної бульбашки за участі політиків і відомих людей. Вони ніби були за межами того, що відбувалося. ЗМІ забагато часу витрачали на спілкування не з людьми, а із самими собою>>>medialab || Євгенія Науменко

Незважаючи на знецінення принципів і людей із експертними знаннями, у 2016 році ми багато чого навчилися. Чи маємо ми дійти компромісу й думати, що професійні стандарти є дуже важливими? Чи маємо ми піддатися тим, хто хоче дискредитувати, деморалізувати й навіть зруйнувати нас? Чи маємо ми здатися і сказати, що з фейковими новинами ми нічого не можемо зробити? Чи маємо ми підірвати підвалини нашої роботи?>>>mediasapiens || Альона Вишницька

Чи можуть медіа бути платформою для суспільних змін?

В ідеальному світі, за цілковитої свободи преси, за всіма стандартами журналіст дійсно є платформою для змін у суспільстві. Однак, на жаль, це не про Молдову. Наша країна зараз перебуває у ситуації, коли олігархічні структури всіляко прагнуть бути при владі>>>medialab  || Оля Василець

Ділові медіа

Фічер – це художня історія, написана від третьої особи. Текст, який дає можливість пережити те, що десь колись відбулося. Це короткий нон-фікшн з елементом репортажу. Фічери, чесно кажучи, це ті статті, які ми читаємо в туалеті. Не просто нудна аналітика, але цікава історія. Зараз їх люблять називати лонгрідами. Однак не кожен довгий текст є лонгрідом, у ньому має бути ідея>>>medialab || Наталя Патрікєєва

Більшості не існує: як медіа говорять про меншини

Третя помилка – звертатись до публічних особистостей, які представляють меншину. «Коли йдеться про ЛҐБТ, журналісти йдуть до Зоряна Кіся чи до Тимура Левчука. Треба шукати своїх героїв, а не множити образ однієї людини на візку як уособлення цілої групи людей. До того ж, складається хибне враження, що таких людей дуже мало», – рекомендує журналіст>>>медіакритика || Петро Ткачишин

Ви знаєте, чому людей з інвалідністю, наприклад, у Радянському Союзі селили на четвертому поверсі й вище? Не для того, щоб у них був гарний вигляд із вікна, а тому що суспільство їх не мало бачити. Створювалася ілюзія країни, де живуть здорові гетеросексуальні чоловіки віком 35 років. Меншин не існувало, а тому до кожного й кожної, хто відрізнявся, ставилися щонайменше з пересторогою. Люди не знали, що Інший — це нормально. Ніхто не усвідомлював, що він теж — інший>>>medialab  || Наталя Патрікєєва

Олександр Ткаченко vs Андрій Куликов

На стіні в нашому офісі написано, що ми – медійна компанія, яка хоче змінити світ і людей. Відтоді як я вкотре прийшов до «1+1», змінилося вже 90% персоналу. Це трапилось не тому, що нам кортіло когось звільнити. Свого часу я зрозумів, що найкраще комунікувати з людьми, які поділяють твої цінності. Якщо йти за цим паттерном, правильні люди самі приходять. Якщо це не помітно, значить, ми недопрацьовуємо>>>медіакритика || Анастасія Іванців

Серіали мають надзвичайно велику вагу з погляду культурного й ідеологічного сприйняття світу. Лише зараз ми можемо усвідомити, наскільки важливим є такий контент у традиційному телебаченні серед новин і розважальних шоу. Ми лише вчимося робити серіали з українськими історіями. Років три-чотири тому ми були далекими від розуміння, яким має бути культурне та політичне середовище в медійному просторі України. У соцмережах зловтішаються: мовляв, чи здатні ми створити якісний продукт українською мовою. Я переконаний, що так, якщо його роблять російською в такій кількості>>>medialab || Вікторія Ейсмунт

Формування власного медіа через успішне поєднання роботи на різних майданчиках. Орест Зуб

Є ілюзія, що у фейсбуці легше впливати на своє середовище. Але ось у чому фішка: якщо ви заливаєте пост, нехай навіть дуже вірусний, він працюватиме лише декілька годин, максимум — днів. Далі меседж скочується стрічкою вниз, про нього всі забувають і навряд чи колись знайдуть. Тому я прихильник того, щоби мати один основний канал, який забезпечує evergreen content — тобто, матеріали, які можна завжди знайти>>>medialab  || Яна Проценко

SM1A1483

Презентація книжки «Вбити дракона. Українські революції». Катажина Квятковська-Москалевич

Пишучи книжку, я запитувала себе: як цим людям живеться без держави? Тобто без принципів, які дають розуміння, що дозволено, а що ні. Як на мене, будування таких принципів — найважливіше, що може змінити суспільство й державу. Вони мають бути створеними для людей. Проте тут ми бачимо, як ці принципи догоджають владі. Тому люди намагаються чинити опір системі>>>medialab || Юлія Лисенко

Цифрові медіа та виклики 

Колись медіа мали монополію на наш час, але тепер вони програють конкуренцію за наш час і увагу новим розвагам. Обираючи між новинним сайтом і соціальною мережею, люди дедалі частіше схиляються до другої. Час сучасної людини обмежений, інформаційний шум посилюється за рахунок мобільних пристроїв. Люди генерують більше контенту — від текстів із картинками до відео, й цього контенту ставатиме ще більше>>>детектор медіа || Оля Василець

У вік тотальної кризи довіри до медіа використання ефекту занурення дає користувачам відчуття, що вони побували на місці події. VR-проекти можуть бути складовими масштабних журналістських проектів, тізерами журналістських розслідувань. Таке відео пропонує глядачеві погляд крізь замкову шпарину, після якого хочеться довідатись більше про історію. Це дозволяє втримати аудиторію>>>medialab || Анастасія Сидько

Якщо ваш проект несе у собі якусь цінність, необхідну певному колу читачів, за нього точно хтось захоче платити. Більшість медіа вважають, що це тексти або відео, які воно створює. Однак контент – це взагалі не цінність. Натомість цінністю є те, що він у собі несе – емоційну чи інструментальну користь для читача>>>medialab || Анастасія Сидько

Бізнес-модель медіа потрібно перевинайти. Це проблема не лише українського ринку: з необхідністю шукати нові інструменти монетизації медіа стикаються в усьому світі. Раніше вони мали монополію на доступ рекламодавця до широкої аудиторії. Зараз усе змінилося. Якби я був власником бізнесу, то розміщувати рекламу в медіа пішов би в останню чергу>>>медіакритика || Анастасія Сидько

На перший квартал 2017 року кількість користувачів месенджерів вже перевищує кількість юзерів соцмереж. Є декілька пояснень. Перше – контроль. Вірогідність того, що твоє повідомлення у месенджері прочитає чи прокоментує випадкова людина, значно менша, ніж у соцмережах. Відповідно, ризик натрапити на тролінг, хейтспіч чи політичну пропаганду теж низький>>>medialab  || Влад Крилевський

Медіа в креативних середовищах

Краса креативних індустрій у тому, що не обов’язково з чимось воювати – можна просто збоку створювати щось абсолютно нове. А коли вже розбудована нова екосистема, люди бачать, що вона краща за стару, й перебирають її на себе. Навіть ті, хто мав би бути умовним противником. У «Теплому місті» ми принципово нікого не критикуємо, шукаємо точки дотику й придумуємо щось нове, що дивує людей, але багатьом подобається. І люди плавно переходять на наш бік>>>твоє місто || Олександра Власюк

Медіаменеджмент. TheDevochki, Lustrum, Kontakt24

Доведіть, що вам як медіа можна довіряти. Висвітлюйте не лише гарячі новини, не шукайте сенсацій, а керуйтеся певною місією. Тоді глядачі знатимуть, що вас можна вислухати і почути. Дайте глядачам зрозуміти, що вони багато вирішують>>>mediasapiens  ||  Ярина Семчишин

DSC_5516

День третій. Fest Republic

Репортаж

Немає сенсу намагатися показати, як воюють солдати, але є сенс показувати, як це переживають люди. Адже кожна людина може уявити, що її квартирі загрожує небезпека. І не кожен може побачити себе в окопі. Єдине, що ми здатні зробити – це показати тим людям, які там ніколи не опиняться, історії звичайних людей. Можливо, вони зможуть якось вплинути на свою владу, або підтримають біженців, які втекли з тих місць>>>medialab || Наталя Патрікєєва

У кримінології є термін «синдром крота». Він полягає в роботі під прикриттям із максимальним наближенням до цінностей героїв. Як на мене, потрібно балансувати, щоби цінності героїв не стали раптово вашими. Вам необхідна людина ззовні, яка зможе контролювати процес вашої роботи. В ідеалі — це редактор, який дав вам завдання і якому ви довіряєте>>>детектор медіа || Олеся Біда 

Телебачення — це медіа, яке захоплює. Раніше я писала репортажі, але трансляції дають моїм матеріалам життя. Телебачення розкриває обличчя моїх героїв та показує їхні емоції та реакції. Камера — це дивовижний пристрій, із яким я входжу до життів та домівок моїх героїв>>>mediasapiens  || Олеся Біда 

…я бы порекомендовала ни в коем случае не расслабляться, и использовать это время, когда Украина находится в процессе евроинтеграции, по максимуму. Потому что, конечно, ни о каком равноправии для геев и лесбиянок в Украине не приходится говорить. У них нет базовых человеческих прав. У вас всё также периодически включается риторика ненависти>>>lb.ua || Марія Педоренко

Суспільне мовлення

Суспільний мовник – це не якийсь канал, який може задовольнити будь-яку людину. Це виробник контенту для всіх. Якщо у вас є мобільний телефон, то ми будемо там. Якщо у вас є лише праска у далекому селі, то ми будемо мовити звідти>>>medialab || Наталя Патрікєєва

Культура

Молоді журналісти часто думають, що можна випадково зустріти художника на вулиці й записати з ним інтерв’ю. Мистецька журналістика, як і будь-який інший напрямок, вимагає ретельного пошуку тем, експертизи й розуміння, про що ти пишеш. Не досить увімкнути диктофон і поставити запитання на кшталт “Що вас надихнуло на створення цієї картини?”. Журналіст має якомога частіше відвідувати виставки й дивитися на твори мистецтва наживо, а не в інтернеті. Між мистецтвом і не мистецтвом є тонка межа, яку часто неможливо розгледіти через екран монітора>>>детектор медіа || Юлія Лисенко

Якщо ви робитимете музичне медіа, до вас почнуть приходити музиканти, піарники, менеджери із пропозиціями поставити щось на сайт або запостити у соцмережах. Я казав, що треба писати про різну музику, але якщо музичний матеріал сирий, то варто від такого відмовитися — новини з цього не вийде так чи інакше>>>medialab || Катерина Глущенко

Журналістів часто не пускають редактори, які вважають, що писати про культуру, особливо, там, де війна, немає сенсу. Національні ЗМІ часто «топлять» регіони, віддаючи перевагу новинам з обласних центрів. Відтак, аудиторія може думати, що в регіонах не відбувається нічого хорошого, але це не неправда>>>medialab || Катерина Глущенко

Сторітелінг

Я люблю фотографувати за гарного освітлення і з доброю композицією, але це не журналістика. У ній важливе повідомлення. І на цьому треба зосередитись передусім, а по дорозі можна залучити естетику. Але, будь ласка, не треба витрачати зайвий час своєї аудиторії>>>medialab || Марія Стрельцова

Медіаетика

Зараз є значно більше можливостей, але додалися і нові виклики. Одним з найголовніших є несвобода медіа. Ми бачимо, як ЗМІ перетворюються на інструмент впливу своїх власників. І замість об’єктивної інформації про те, що болить, і те, що цікаво, аудиторія має дивитись баталії між людьми, які володіють медіахолдингами. Це сором, а не журналістика>>>medialab || Валерія Залєвська

Дезінформація і фактчекінг

Російська сторона одразу придумала з півтисячі версій того, що сталося. Чотириста з них казали, що напад був із боку українських збройних сил, і багато людей у це повірили. Тоді ми взяли звичайний шкільний компас і з усіма місцевими жителями пішли вивчати воронки. Розповідали їм знову закони фізики, бо снаряд летить по прямій і за параболою. Якщо він упав, то хвіст воронки вказує, звідки була зроблена атака. І компас це доводить>>>детектор медіа || Даша Проказа

Ця війна – перша в Європі, яку ведуть із допомогою камер. Окрім професійних сюжетів, у пошуковику є багато аматорського відео, проаналізувавши яке, можна отримати багато інформації. У своїх розслідуваннях ми збираємо окремі фото, відеофакти, шукаємо їх на різних ресурсах та співставляємо, щоб отримати єдину історію. Це називається «crowdsourced journalism»>>>medialab || Вікторія Ейсмунт

Регіональні медіа

Часто чую, що в Запоріжжі ні з ким змагатися. Колеги з Києва часто вважають, що конкуренція є найбільшим стимулом робити більше і краще. Однак відсутність духу змагання не позбавляє вас стимулу. У регіональних журналістів є набагато більше тем, які можна розкривати, бо ними ніхто більше не займається. І, повертаючись до попереднього пункту, у вас є ще й багато вільного часу>>>medialab || Віка Слобода

«Наше завдання – залучати до громадських змін самодостатніх людей, які вміють заробляти деінде, – говорить Ірина Федорів. – Ми зобов’язали місцеву владу в п’ятницю о 18.00 проводити сесію. Туди може приходити до трьохсот людей, а стрім із сесії дивиться з півтисячі». Зміни в Коцюбинському такі разючі, що до Ірини звертаються по пораду активісти з інших громад. Щоправда, робота на сайті залишається для неї волонтерством і не приносить грошей>>>твоє місто  || Олена Семенюк

SM1A1442

 

Share on FacebookTweet about this on TwitterShare on Google+Share on VKEmail this to someone