Знайомимо з викладачами: 10 фактів про Ганну Улюру

Оновлено: 30.12.2018

У цьому навчальному році до команди Школи Журналістики УКУ приєдналась літературознавиця та критикиня Ганна Улюра. Вона викладає нашим студентам культурну аналітику, теорію есеїстики та репортажу.

Окрім цього, Ганна Улюра є дослідницею, колумністкою, укладачкою збірок прози і поезії. Її книжка «Пострадянська жіноча проза як соціокультурний та естетичний проект» увійшла до десятки найкращих книжок 2015 року за версією ЛітАкценту. А цьогоріч Ганна видала літературознавчий нон-фікшн «365. Книжка на кожен день, щоб справляти враження культурної людини». 

Більше дізнавайтеся у 10 фактах про Ганну Улюру, які вона розповіла про себе сама.1. 17 років була академічним літературознавцем. Найцікавіша частина тієї роботи: пояснити невтаємниченим людям, хто такий академічний літературознавець. Тепер-от літературний критик. Все стало простіше. «Ти читаєш книжки, тобі за це платять? Серйозно?!».

2. В українську літературну критику заходила в два підходи: в середині 2000-х і в середині 2010-х. Десять років пішло на роботу над помилками. Тепер можу писати натхненні посібники: «Як навчитися говорити так, щоб співрозмовник не гугулив кожне твоє слово. А тільки кожне десяте, наприклад».

3. Свого часу обирала між філологією і журналістикою. Обрала філологію. Журналістика обрала мене сама пару десятків років по тому.

4. Відносини з книжками нічим не різняться від стосунків із людьми: чесність за чесність, відвертість за відвертість, байдужість за байдужість.

5. Роблю скріншоти повідомлень від безумних фанатів, які образилися на неґречні рецензії на писемну творчість кумирів. Часто перечитую те все перед сном. Це, між іншим, відповідь на питання «Чим надихаєтеся в своїй роботі?».

6. Люто не люблю банальних питань.

7. Найепічніший провал на публічних виступах став улюбленим «стендап» жартом. Наприкінці довгої лекції від хвилювання зник голос. А темою лекції були істеричні практики жіночого письма. Отримала багато порад більше не бути самою собі ілюстративним матеріалом.

8. 10-15 разів на рік гублюся у Львові, і то тільки на вулиці Театральній. За що львівські друзі регулярно обзивають «почесним краєзнавцем».

9. У 16 років видала книжку поезії. Поганючої, пекельно поганючої поезії. Всі примірники, які згодом надибала, викупила і знищила, але штук двадцять десь ще курсують. Відтермінована ганьба не дозволяє розслаблятися.

10. Як літкритик не маю права фанатіти від письменників. Тому ніколи перша на розмову з ними не виходжу. Зате завжди охоче беруся модерувати презентації тих, чиї твори люблю: так можна спитати все, що цікаво, і зберегти ілюзію неупередженості (ненадовго).

Підготували Анна Ютченко та Марта Коник

Фото Анни Ютченко