7 нових різдвяних поезій 2020 року

Оновлено: 10.01.2020

Хорошою традицією Школи журналістики УКУ є різдвяні поезії. Щороку наші студенти і студентки декламують та записують різдвяні вірші, завдяки яким ми можемо переосмислювати сенси Різдва.

 

Юрій Андрухович :: Ієронім Босх ХХ

Над віршем працювали Таїсія Семенова та Олексій Мацкевич

Юрій Андрухович :: Ієронім Босх ХХ :: читає Таїсія Семенова

Головна святкова традиція Школи журналістики УКУ — #різдвяні_поезії.Розпочинаємо новий цикл з вірша Юрія Андруховича, який читає Thaisa Semenova. Над відео працював Alex Matskevych.Ієронім Босх ХХНаші святочні пориви — палкі та вознеслі,Ніби й не нам волокти цю планиду грузьку.Далі, все далі від нас рибалки і теслі,Тільки предвічні сліди на воді та піску.Годі рибалити, браття — глибини стемніли:Риба з морів у бляшанки тісні запливла.Наші обійми схололи, обличчя змарнілиВ холоді надто блискучих будівель зі скла.Між синтетичних ялинок шукаємо віху:Як розпізнати майбутнє, о куле скляна?Акумулятор для німба — винахід віку,На видноколі — вогнетривка купина.Щось ми згубили? а може, знайшли на розпутті,Тут, в епіцентрі іржавих дротів та епох.З тихим благанням дивиться в очі майбутніНаш до ялинки підвішений крихітка-бог…Веселих свят! Далі буде!

Gepostet von Школа журналістики УКУ am Mittwoch, 1. Januar 2020

 

Юлія Мусаковська :: Вечеря

Над віршем працювати Юліана Космірак та Олександр Бабенко

Юлія Мусаковська :: Вечеря :: читає Юліана Космірак

Наші #різдвяні_поезії тривають! І на черзі вірш Julia Musakovska, який читає Yuliana Kosmirak. ***Вечеря – пісна. Приглушено ложки стукають об тарелі.В господині болять коліна,перед очима танцюють змійки.Пропливають за вікнами хмари, як велетенські форелі.Але за ними стежать хіба що дітичи мрійники.Дванадцять страв – як стільки ж спробзі собою порозумітись.Господиня сидить із краєчку столу, ближче до виходу,ближче до кухні. На столі немає живого місця.Гості їдять, бо годиться. Аж забувають, що треба дихати.Всі в колі, всі не схожі на себе:тихі причесані діти,чоловіки в тісних сорочках, що горло гризуть хортами,жінки з тонкими губами,яких одразу і не помітиш,з важкими ладанками та очима від свіч розталими.За хвилю постукають, рій голосів розітне повітря у хаті,колядою вибілить стелю, шибки, стіни –хто як уміє.Господиня схлипує. Дідух руки розпростує шерехаті."Це є тіло моє, це є кров моя."І часник -як вирвані зуби змія….Над відео працював Oleksandr Babenko. Далі буде!…Юрій Андрухович :: Ієронім Босх ХХ ▶ https://bit.ly/2QfLTIk

Gepostet von Школа журналістики УКУ am Donnerstag, 2. Januar 2020

 

Андрэй Хадановіч :: Шчодры вечар 

Над віршем працювали Марія Боровська та Богдан Звоник

Андрей Хадановіч :: Шчодры вечар :: читають Марія Боровська та Богдан Звоник

З кожною новою різдвяною поезією Різдво стає все ближчим. І на черзі вірш білоруського поета Andrej Khadanovich, який читають Mariia Borovska та Bohdan Zvonyk. Шчодры вечарВечар на мытні. Католікі п'юць заварку.На ўкраінскай, вядома, сідають їсти.На беларускай, магчыма, кульнулі чарку.Добра ім, бульбашам, яны атэісты.Сьнег на заставах такі ж, як у Вільні й Рызе.Зорнае неба гоніць думкі аб хлебе.У Эўразьвязе эканамічны крызыс:эканомяць сьвятло – і зоркі відаць лепей.Трое бадзягаў. Два зь візамі, трэці бязь візы.Твары такія, што можна крычаць: “горка!”Кажуць, па Эўраньюс выступалі ганцы зь Пізы,быццам на ўсход ад шэнгену гарыць зорка.Пэнсыянэр-фальксваген – нібы вярблюд аднагорбы.Фатаробат кіроўцы вядомы мясцовым уладам.На рухомую стужку складаюць свае торбы.На маніторы ў мытніцы: золата, сьмірна, ладан.Першы з пакетам прэзэнтаў. На пакеце багоўка.Ясна, што зь беластоцкага супэрмаркету. Пагаварым-с?Пан Бальтазарскі Караль, дзе ваша страхоўка?Мэта паездкі?Пішыце “зорны турызм”.Вы, Мэльхіёрас Валхваўскас, пачаму безвізы? Па ксэраксе?! Групавой?!! Трохгадовае даўніны?!!!Хто падпісаў дазвол? Генэрал-лейтэнант Анубіс?Так, харэ выдурняцца. Ну вы й зьвіздуны!Раптам: “Здароў, Касьпяровіч! Зямляк. З-пад Валожына.На Каляды дадому – у нашым стылі!”Тут здараецца цуд, хоць і не паложана:ўсіх траіх – нават лабаса – прапусьцілі.Ражджаство ў Беларусі? Будуць прыгоды на сраку вам –падарунак для мага. (Валхва? Караля? Зьвіздуна?)Недзе над Ракавамвернікам і абыякавым,нібы зорка зь ялінкі, сьвеціць яна….Попередні #різдвяні_поезії:❄ Юлія Мусаковська :: Вечеря ▶ https://bit.ly/39CyGkf…❄ Юрій Андрухович :: Ієронім Босх ХХ ▶ https://bit.ly/2QfLTIk

Gepostet von Школа журналістики УКУ am Freitag, 3. Januar 2020

 

Галина Крук :: Сумний святий вечір

Над віршем працювати Катерина Полівчак, Інна Волоська, Ірина Пельц

Галина Крук :: Сумний святий вечір :: читає Інна Волоська

Наш тиждень різдвяних поезій триває ✨ На черзі вірш Halyna Kruk, над яким працювали Інна Волоська, Ira Pelts та Катя Полівчак:⠀Сумний святий вечір⠀посадила під дерево сина -будуй, сину, дім, поки малий,поки ще не наламав дрівось воно – наше родинне вогнищея так втомилася підкидати у нього хмизось воно – наше мовчання-золото,бери, скільки хочеш, мені для тебе нічого не жалья зготувала усе, що вміла, усе, що встигла -дванадцять страв хліба й водиці порожні місця за столом -називаються, сину, “рід”цю колядку не вміє співати ніхто з нас обох,не починайв цій молитві немає слів -просто кожен мовчить про своє——————–Боже, хочу повернути комусь ребро,а у всіх – є⠀…Попередні #різдвяні_поезії:⠀❄ Андрэй Хадановіч :: Шчодры вечар ▶ https://bit.ly/36oSBRW⠀❄ Юлія Мусаковська :: Вечеря ▶ https://bit.ly/39CyGkf⠀❄ Юрій Андрухович :: Ієронім Босх ХХ ▶ https://bit.ly/2QfLTIk

Gepostet von Школа журналістики УКУ am Samstag, 4. Januar 2020

 

Сергій Жадан :: Місто

Над віршем працювати Катерина Полівчак, Інна Волоська, Ірина Пельц

Сергій Жадан :: Місто :: читають Інна Волоська, Катя Полівчак та Іра Пельц

✨ Нове відео з циклу #різдвяні_поезії! Сьогодні це вірш Сергій Жадан [офіційна сторінка]:Це ось наше місто – стоїть на сході країни.Це ось ми – живемо у ньому, стоїмо на своєму.На Різдво ми виходимо із будинків, б’ємо вітрини.Проводжаємо свого царя на захід, до Вифлеєму.Кажемо йому: царю, час рушати зі сходу.Час рушати на захід із цієї скрути.Там усі так упевнено говорять про нашу свободу,ніби справді знають, як з нею бути.Говорять про нашу свободу на кафедрах і сценах.Піди туди зі звичного безладу та розпусти.Там довкола спасителя, мабуть,стоїть натовп місцевих.Скажеш, що ти з дарами – тебе пропустять.Послухай, що вони скажуть тобі такому.Поясниш потім, як нам усім тут бути,куди дівати нам нашу віру – таку зникому,як нам узагалі сприймати її атрибути.Їм там добре, їм сонце світить у віконні рами,і дитячий сміх заповнює коридори.Ти їм, мабуть, і не потрібен зі своїми дарами.Вони взагалі не вірять,що зі сходу може бути щось добре.Вони так говорять про себе,мов кидають у землю насіння,і так говорять про справедливість, ніби заганяють звіра.Але чого варті їхні знання про спасіннябез нас – людей зі сходу, які ні в що не вірять?Вони тепер на заході готуються до зимівлі.У них там, мов шрами по шкірі,проходять зимові Карпати.Але цей малий народився, аби ми всі зрозуміли,що нам так чи інакше разом вигрібати.Він нам ще все пояснить, коли сам навчиться,він ще прийде до нас полями нічними.Хай наша віра буде ламана, як ключиця,але так чи інакше – іншої нас не навчили.В місті тепер стільки радості і тривоги.В місті добре працюють давні порядки.Іде Цар зі Сходу, питає у всіх дороги.Іде,топче сніги,співає колядки….Христос рождається! …Над відео працювали Інна Волоська, Катя Полівчак та Ira Pelts….Попередні #різдвяні_поезії:❄ Галина Крук :: Сумний святий вечір ▶ https://bit.ly/2sFDTHI⠀❄ Андрэй Хадановіч :: Шчодры вечар ▶ https://bit.ly/36oSBRW⠀❄ Юлія Мусаковська :: Вечеря ▶ https://bit.ly/39CyGkf⠀❄ Юрій Андрухович :: Ієронім Босх ХХ ▶ https://bit.ly/2QfLTIk

Gepostet von Школа журналістики УКУ am Sonntag, 5. Januar 2020

 

Катерина Міхаліцина :: Ти як сніг на Різдво

Над віршем працювали Альона Мартинюк та Олена Лаущенко

Катерина Міхаліцина :: Ти як сніг на Різдво :: читає Альона Мартинюк

✨ Цьогорічний цикл #різдвяні_поезії невпинно наближчається до завершення. Тож у цей світлий день черга для вірша катерина міхаліцина, який читає Alena Martyniuk. Над відео працювала Оленка Лаущенко.⠀***ти як сніг на Різдвохтось затишшя шукає а хтосьзавірюху хапаєпопеченим з осені ротомбо не вміє молитися такщоб усе не збулосьі ти снігти лягаєш під кожним парканом і плотомі крізь кригу вислухуєш рухи майбутніх рослинможе вічних деревале радше минущих фіалокти мій сніг на Різдвоі тепло що тебе не беребуде нашим тепломбуде нашим цвітінням опалим⠀…⠀Попередні #різдвяні_поезії:⠀❄ Сергій Жадан :: Місто ▶ https://bit.ly/2QP9yyb❄ Галина Крук :: Сумний святий вечір ▶ https://bit.ly/2sFDTHI ⠀❄ Андрэй Хадановіч :: Шчодры вечар ▶ https://bit.ly/36oSBRW ⠀❄ Юлія Мусаковська :: Вечеря ▶ https://bit.ly/39CyGkf ⠀❄ Юрій Андрухович :: Ієронім Босх ХХ ▶ https://bit.ly/2QfLTIk

Gepostet von Школа журналістики УКУ am Montag, 6. Januar 2020

 

Грицько Чубай :: Сніг

Над віршем працювали Ксенія Чикунова та Анна Ютченко

https://www.facebook.com/journalistyka/videos/vl.507874520080859/1076698986006680/?type=1

  • Instagram logo
  • You Tube logo