Олена Джеджора

Оновлено: 01.07.2016

Курси: західна цивілізація, історія ідей

Старший викладач кафедри нової й новітньої історії України Українського католицького університету.

Олена Джеджора закінчила історичний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка, навчалася в аспірантурі в Інституті археології Національної академії наук України. Стажувалась у Колумбійському, Мічиґанському та Торонтському університетах, Варшавському інституті історії Польської академії наук.

Із 2000 року працює в Українському католицькому університеті. Була заступником декана (2000-2008) гуманітарного факультету УКУ, керівником відділу міжнародних академічних зв’язків (2008-2014).

Авторка підручника «Історія європейської цивілізації. Частина перша: від витоків до Великої французької революції» (1999), співавторка словника «Світова історія ХІХ-ХХ століття» (2000), «Світова історія: ХХ століття. Енциклопедичний словник» (2008), авторка та співавторка понад тридцяти наукових статей і виступів на конференціях.

Наукові інтереси: археологія, історія середньовічних та ранньомодерних міст, соціальна історія.

Facebook: Olena Dzhedzhora


Історія ідей

«Не варто й дивитись на мапу, …якщо на ній не зазначена Утопія,  бо це та країна, на береги якої завжди висаджується людство.  А тоді починає озиратись, та побачивши кращу країну,  знову здіймає вітрила»

Оскар Вайльд

У різні історичні епохи універсальна потреба людини сформулювати ідеал суспільного життя, вдосконаленого розумом, на який можна покласти свої (реальні чи уявні) надії, виявлялась  у формах і жанрах, більш відповідних до стану і настроїв цих епох. Так постав корпус письмових творів, які є золотою спадщиною європейської цивілізації. Вони допомагають нам зрозуміти як зберегти віру в людство та власну людяність.

Історія ідей – це  ознайомлення із творами Платона й Августина, Абеляра і Мора, Мак’явелі і Локка, Вольтера і Гакслі, Камю і Баумана та багатьох інших. Вони писали в різні часи, їхні твори різняться жанрами та метою, але в центрі кожного з них – людина та її призначення. З якої «печери» людство намагається вийти, яку «Утопію» віднайти, якого «Володаря» і якого «урядування» прагне, що таке «соціальний договір» і що пророкує «сон Ера», якою «сомою» і від якої «чуми» люди лікують  свої рани в ці «Плинні часи», і чи справді настав «Кінець історії»?

Ви матимете нагоду познайомитись з авторами, твори яких увійшли у світові канони Великих Книжок. Без них сучасні дискурси – неможливі. Їх знають і часто цитують, але мало хто насправді читав. Заглиблення у ці тексти, дискусії довкола висловлених у них ідей дадуть змогу розширити світосприйняття, позбутися затертих кліше, сформувати власні враження, поглибити навички критичного мислення і – маємо надію – краще пізнати себе і світ довкола.

Західна цивілізація

Ніщо так не сприяє розумінню сучасності та її проблем, як історична перспектива. З цим погоджуються і відомі економісти (Кейнс),  і дипломати (Кіссинджер), й інші знані представники дуже потрібних та прагматичних професій. Біда, однак, у тому, що чим більше і швидше навколо нас відбувається змін, тим більше ми втрачаємо вміння мислити історично.

Тому ми обговорюватимемо в історично-порівняльній перспективі ті проблеми, які найбільше стосуються сучасної України: національна ідентичність, урбанізація, демографічна трансформація та еволюція сім’ї, зміна поколінь тощо. Ми розглядатимемо їх у ширшому контексті так званої «Великої трансформації» – переходу від традиційного до модерного/постмодерного суспільства.

Зазначимо, що навчальний курс «Західна цивілізація» ґрунтується на обговоренні текстів, котрі на свій лад становлять «золоту скарбничку» модернізаційних теорій та їхніх ревізії: Андерсона, Гершенкрона, Джадта,  Ґелнера, Інґлегарта, Колаковського, Нора та інших.

Share on FacebookTweet about this on TwitterShare on Google+Share on VKEmail this to someone