Христина Гаврилюк

Оновлено: 19.03.2018

havryliukЧернівці

Освіта: Чернівецький національний університет імені Федьковича , бакалавр політології

Про себе: Народилася в Молдові. Так, у Молдові, і так, я розмовляю українською. Переїхала напередодні Революції гідності. Саме тоді вперше зрозуміла не тільки Україну, але й Молдову. А також багато про себе.

На другому курсі стало очевидно, що тільки університету мені замало. Почала їздити на проекти і розширяти коло знайомств. Займалась громадською діяльністю і волонтерством. Журналістикою почала цікавитись на хвилі революційного піднесення та ейфорії. Тоді відчувала в цьому необхідність. З командою відчайдухів створили локальне медіа, займаємось проектною діяльністю, намагаємось вхопитись за будь-яку можливість, щоб зберегти «маленьку незалежність».

У певний момент усвідомила, що варто визначитись, чим хочу займатись далі, щоб не втратити межу, де закінчується журналістика і починається активізм. Вибір зроблено, тому я в УКУ!

Зі Школою журналістики УКУ познайомилась завдяки Школі соціального репортажу. Брала участь у німецько-польській школі для регіональних журналістів у Польщі та у Школі журналістики даних. За Програмою міжредакційних обмінів стажувалась на Радіо Свобода та в Брестській газеті в Білорусі.  Була учасницею (не)конференції MediaBarCamp в Литві та Erasmus+ Social transformations в Грузії . Стала співавторкою німецько-українського фільму про біженців і переселенців «Втеча і Батьківщина».

Серед професійних захоплень, перш за все, репортаж, серед наукових – дискурс-аналіз та дослідження мови ворожнечі.

Люблю бачити можливості. А ще дискусії і чітко визначені категорії. В журналістиці – постійну динаміку та можливість робити важливе і незручне почутим.

Публікації 

Музей як жінка. Що відбувається у домі Кобилянської,  «Твоє місто. Чернівці», 19.03.2018

Догодити мільйонам, MediaLab, 08.03.2018

Я буду завжди молодим, або Чому для нас неприпустима не старість, а її умови,  «Українська правда. Життя», 25.02.2018

«Прибиральниця» – звично, а «депутатка» дивує? Чому ми пишемо з фемінітивами, «Твоє місто. Чернівці», 20.02.2018

Я-покоління. Коли українські міленіали стануть достатньо дорослими?, «Велика ідея», 31.01.2018

Cьогоднішнім днем. Чому молоді українці залишаться без пенсії,  «Економічна правда», 25.01.2018 (у співавторстві)

Повернути на перше місце. Василь Продан про Чернівці комфортні і не дуже, «Твоє місто. Чернівці», 22.01.2018

«Легке відчуття закордону». Павло Шеремета про те, з чим Чернівцям пощастило, «Твоє місто. Чернівці», 22.01.2018

Два кроки вперед – один назад. Міський голова про те, як і куди рухаються Чернівці, «Твоє місто. Чернівці», 22.01.2018

Реформи зблизька: Обережно! Державна служба,  Info Key, 15.01.2018

Право розмовляти з усіма, MediaLab, 20.12.2017

Медичні новації. Чого чекати буковинцям, Info Key, 06.12.2017

Особливий в школі. Як мама аутиста відстояла право сина на навчання, «Українська правда. Життя», 03.12.2017

Реформи зблизька: Чесні суди. Варто очікувати?, Info Key, 15.12.2017

70% львівських учителів готові працювати в інклюзивних класах, але не знають як, «Твоє місто», 01.12.2017

Бути мамою, The Ukrainians, 14.11.2017

Свідоме уповільнення медіа: як працювати в епоху пост-правди, EJO, 29.09.2017

Напівжива вода: як активісти відроджують набережну Прута у Чернівцях,  «Платформа», 21.09.2017

Українське кіно: зрада чи перемога? Розбираємося, Lustrum, 19.09.2017

До переліку включено матеріали, створені та опубліковані під час навчання у Школі журналістики УКУ