Ельзара Галімова

Оновлено: 12.12.2018

Сімферополь

Освіта: Національний університет «Києво-Могилянська академія», факультет гуманітарних наук, магістр філології

Про себеВсі, хто знайомі зі мною, знають, що Ельзара з Криму та про Крим. Я кримська татарка, якій важлива ця частина моєї ідентичності. Ділитися з іншими особливостями своєї культури та історії мого народу є для мене одним з завдань по життю. Крім того, я дуже хочу, щоб про Крим сьогодні пам’ятали. На мою думку, саме через відсутність знань одне про одного, нестачу певної культури добросусідства, між людьми в Україні виникають конфлікти на етнічному, расовому та інших рівнях. Кожне літо з дванадцяти років я проводила у Міжнародному міжнаціональному таборі «Джерела толерантності», де знайомилася з сотнями дітей з різних куточків України та країн-сусідів, які щодня ділилися своєю культурою, традиціями, історичним минулим та викликами сучасності. Для мене це була можливість показати, хто ж ми, кримські татари. Цьому табору я завдячую тим, що розширила свій світогляд, зокрема, у галузі прав людини, міжетнічної толерантності, та отримала справжніх друзів.

Я люблю слова, стилістику мови, синтаксис. Мені приносить насолоду спостерігати за тим, як автори Великих книг вміють нанизувати намистинки слів на свої речення, грають синонімами та художніми засобами. Крім того, мені цікаво слідкувати за розвитком мови у синхронії. Навчаючись на філології у Могилянці, крім літературних курсів мені, зокрема, подобався курс із соціолінгвістики. У цій царині я писала свої бакалаврську і магістерську роботу, вивчаючи стан, статус і проблеми функціонування сучасної кримськотатарської мови.

Крім того, я вірю у силу слів, і мені хочеться бути однією з тих, чиє слово буде важити на противагу пропаганді, якій так легко вірять люди. Сьогодні у час гібридної війни вміти якісно ділитися інформацією здається мені надзвичайно потрібним вмінням.

Я вірю, що саме якісна освіта є одним з чинників позитивних змін у нашій країні. Що більше молодих людей будуть готові наполегливо вчитися, дізнаватися більше нового, брати відповідальність у свої руки, то скоріше ці зміни стануться.

З 2016 року я працюю ментором львівського осередку Української академії лідерства, де з неймовірною радістю спостерігаю, як щороку молоді випускники шкіл з усієї України ставлять собі виклики щоранку протягом 10 місяців, вивчають різні курси від цінностей, філософії до проектного менеджменту та фінансів, волонтерять у різних організаціях, займаються спортом, вивчають свої громади та організовують проекти для них, мандрують Україною та світом. Мені важливо бути для цих хлопців та дівчат подругою та помічницею на їхньому шляху, ділитися своїм досвідом, навичками, зростати разом з ними. Я вірю у них, особливо, коли бачу, як радіють самотні літні люди від можливості поспілкуватися з молодим поколінням, повчитися у нього чи поринути у дитинство, чи коли маленькі діти з міст Донецької та Луганської області вперше дивляться Різдвяний вертеп, який привезли їм студенти УАЛ. Мені хочеться, щоб таких активних молодих людей ставало більше по всій нашій країні, і важливо бути дотичною до цих змін.

Обожнюю подорожувати і кожного разу за кордоном, неначе вперше, радію тому, який тісний світ сьогодні, коли у різних країнах можна зустрітися з друзями чи знайомими. У своїх мандрах я люблю ділитися Україною зі світом, а у інших країнах помічати те, що можна було б покращити у нас.

З інших моїх зацікавлень: художня література, документальне кіно, зокрема міжнародний кінофестиваль DOCUDAYS, танці, storytelling, культури народів світу, історія, права людини, іноземні мови.

Не вмію сидіти на місці, рух для мене – це невід’ємна складова життя. Впевнена, що людина здатна на великі справи. Головне – вміти приймати виклик та мати хороших друзів, які зможуть підтримати і допомогти. Так можна і на велосипеді з Боржави з’їхати після 12 років боязні велосипедів, і півмарафон пробігти. Інформація перевірена на власному досвіді! Деякі мої друзі жартують, що моє життя – це тисячі недорозказаних історій і колись треба написати книгу. Ще є час опанувати нові досвіди, а там, можливо, й цей challenge will be accepted!

Публікації 

Вишивки зі згадкою про Крим – режисер Ніко Лапунов про хобі, яке стало роботою, Generation Ї, 11.12.2018

Вежі й соцмережі: нова книжка Ніла Ферґюсона вийшла українською, MediaSapiens, 04.10.2018

До переліку включено матеріали, створені та опубліковані під час навчання у Школі журналістики УКУ