Марія Степан (Maria Stepan) :: Війна – журналіст – чесність – правда – емоції

Оновлено: 13.11.2015

4 листопада 2015 року у Школі журналістики Українського католицького університету відбувся майстер-клас польської телевізійної журналістки, кореспондентки громадського телеканалу TVP Марії Степан. Це друга зустріч із Марією: вперше вона приїжджала до Школи журналістики УКУ перед початком Майдану 2013 року. Другий майстер-клас був побудований на досвіді цих двох років: висвітлення подій на Майдані, окупації Криму та війни на Донбасі. Захід був організований за сприяння проекту mymedia.org.ua. До роботи долучилися шістнадцятеро учасників проекту Друзі за Збручем-3

Смерть – це дуже інтимна справа. Адже це телебачення. На папері ти можеш написати: «В нього закривалися очі, він перестав дихати», а на телебаченні доводиться показувати. А я не маю згоди на те, щоб показувати смерть цих людей. Натомість, про смерть можна розповісти інакше – говорячи з людьми, які її бачили>> Шість хвилин смерті, яких ніхто не побачить [zik]

Ви звикли, що у вас війна, навчилися жити з цим. Але я, журналістка з іншої країни, дивлюся на це збоку й думаю, що ви живете в дуже цікавий час. Ловіть усі моменти, записуйте все підряд. На ваших очах пишеться неймовірна історія України>>Марія Степан: «Журналісту не можна брати зброю до рук, але можна допомагати героям» [mediasapiens]

Мені Україна дуже цікава, але полякам на загал – уже не настільки. Це не те що втома, просто життя йде далі. В Євросоюзі тепер дуже велика проблема з біженцями з Сирії та Африки. Це турбує поляків: хто до нас прийде, де вони будуть жити, в яких умовах, що нам із ними робити… А до українців ми вже звикли. Їх у Польщі зараз дуже багато, значно більше, ніж два роки тому. Я знаю українську й російську, тому легко впізнаю їх на вулиці>>«Щастя, що між Росією і Польщею є Україна» [збруч]

Share on FacebookTweet about this on TwitterShare on Google+Share on VKEmail this to someone